Коли він вийшов із залу прибуття, було вже темно. І половини дня не минуло, відколи вони відкрили депозитний сейф у мюнхенському «Міжнародному банку». Неймовірно, скільки всього може статися за такий короткий час. Хоча, якщо ви працюєте на Артеміса Фаула Другого, таке неймовірне трапляється щодня. Батлер був поруч із Артемісом, відколи той народився майже чотирнадцять років тому, і за весь цей час він побував у стількох фантастичних ситуаціях, скільки і не снилося охоронцю будь-якого президента.
«Бентлі» Фаулів чекав на парковці. Батлер поставив новий телефон у кріплення і ще раз набрав Артеміса. Не щастить. Але коли він підключився до автовідповідача, там було повідомлення. Від Артеміса. Батлерові руки стиснули кермо. Живий. Принаймні, хлопець живий.
Повідомлення почалося добре, але потім рішуче змінилося. Артеміс завірив, що він цілий, але Батлерові здалося, що його юний підзахисний отримав контузію після падіння або страждає від посттравматичного стресу, бо хлопець почав говорити, що за ту дивну бомбу відповідають ельфи. Піксі, якщо точно. І тепер він у компанії ельфа, який, вочевидь, зовсім не те ж саме, що піксі. Але це не все. Ельф, виявляється, був давнім другом, якого вони забули. А піксі був давнім ворогом, якого вони не могли пригадати. Дуже дивно. Батлер міг лише зробити висновок, що Артеміс намагається йому щось сказати, і за всією цією фантасмагорією ховається якийсь сенс. Доведеться проаналізувати запис, щойно він повернеться до маєтку.
Але тут запис перетворився на драму. Мікрофон Артеміса зареєстрував іще кількох гравців. До групи приєдналися піксі, про яких уже згадувалося, Опал та її охоронці. Відбувся обмін погрозами, і Артеміс спробував її заговорити. Не спрацювало. Якщо хлопець і зробив помилку, то вона полягала в тому, що він зверхньо ставився до всіх, навіть у кризовій ситуації. Піксі, Опал, чи як там її звали, не сподобалося, що з нею так розмовляють. Схоже, вона вважала себе принаймні рівнею Артемісу, якщо не кращою
за нього. Вона обірвала хлопця на півслові, і йому довелося послухатися. На мить Батлерові стало дуже страшно, але піксі зауважила, що хлопець не помер, просто втратив свідомість. Новий союзник Артеміса також був непритомний, але їй удалося дізнатися про плани ворога. Щось про Одинадцять Чудес і тролів.
— Це ж не серйозно,— пробурмотів Батлер, зупиняючись біля маєтку Фаулів.
Пересічному перехожому здалося б, що в кількох кімнатах будинку в кінці вулиці були люди, але Батлер знав, що світло там умикається і вимикається від таймерів, що спрацьовують через нерегулярні проміжки часу. В кожній кімнаті була навіть своя стереосистема, на якій час від часу вмикався запис розмов. Усе це було для того, щоб тримати злодіїв подалі. Але професійного злодія ніщо б не спинило.
Охоронець відчинив електронні ворота і в’їхав на гравійну доріжку. Зупинився навпроти парадного входу, не став навіть заганяти машину в просторий гараж. Він витягнув пістолет, що висів у кобурі під сидінням. Може статися, що викрадачі вже надіслали свою людину, і та чекала всередині будинку.
Щойно Батлер відчинив двері, він одразу відчув, що щось не так. Сигналізація, яка мала негайно розпочати тридцятисекундний відлік, мовчала. Тому що була вкрита якоюсь блискучою, потрісканою субстанцією, схожою на склопластик. Батлер обережно помацав. Речовина мерехтіла і була дуже схожа на органічну.
Батлер пройшов через вестибюль, тримаючись ближче до стіни. Глянув на стелю. В сутінках блимали зелені вогники. Принаймні, камери спостереження працюють. Навіть якщо гість уже пішов, він зможе роздивитися його на записі.
Нога за щось зачепилась. Охоронець глянув униз. На килимі лежала велика кришталева ваза, на дні лишилося кілька краплин шеррі. Поруч лежала порожня бляшанка від м’яса в соусі. Голодний викрадач? Трохи далі він знайшов порожню пляшку від шампанського й обгризений курячий скелет. Скільки ж тут незваних гостей?
Слід із залишків їжі вів до кабінету. Батлер піднявся за ним на другий поверх, переступив через наполовину з’їдений стейк, два шматочки фруктового пирога і крихти безе. З-поза дверей сочилося світло, відкидаючи тінь у коридор. Там хтось був. Артеміс?
На мить Батлер зрадів — він почув голос свого працедавця,— але на серці відразу ж похололо. Він упізнав слова: сам слухав їх у машині. Незнайомець слухав запис на автовідповідачеві.