«Дуже мені знадобиться той обігрів проти тролів»,— похмуро подумала Холлі.
Мерв заглянув усередину сфери через одну з прозорих панелей.
— Добре. Все чисто.
Піксі натиснула кнопку на пульті і відчинила головний вхід. Ізсередини донеслося далеке ревіння. Артеміс побачив кілька тролів, що билися на сходах копії храму. їх із Холлі розірвуть.
Брати Брілл заштовхали їх до півсфери.
— Хай щастить,— сказала Опал, і двері почали зачинятися.— Пам’ятайте, ви не самі. Ми стежитимемо за вами через камери.
Двері зловісно грюкнули. Через кілька секунд електронний замок зашкварчав — один із братів Брілл побризкав його розчинником іззовні. Дороги назад не було. Артеміс і Холлі опинилися серед закоханих тролей, і пахли вони наче тролихи.
Копія храму Артеміди була відбудована дуже точно. Творці експонату не забули навіть про рухливі фігурки людей, що займалися звичними для чотирьохсотого року до нашої ери справами. Більшість фігур обідрали тролі, але деякі ще рухалися на спеціальних рейках — підносили дари богам. Який би робот не наближався до тролів, його роздирали на шматочки. Жорстка метафора долі Артеміса і Холлі.
Джерело їжі було лише одне — інші тролі. Самці хапали малих і хворих і безжалісно розривали зубами, кігтями й іклами. Лев’ячу пайку отримував вожак, решта стада задовольнялася залишками. Якщо тролі пробудуть тут іще трохи, вони самі себе знищать.
Холлі плечем штовхнула Артеміса на землю.
— Швидко,— сказала вона.— Покачайся в багнюці. Обкатайся весь, щоб трохи зменшити запах.
Артеміс так і зробив, накидав на себе багна, наскільки це дозволяли закуті в наручники руки. Там, де він не дістав, допомогла Холлі, яка теж вимазалася з голови до ніг. За мить упізнати їх було уже неможливо.
Артеміс відчував те, чого не відчував ніколи,— абсолютний страх. Руки в нього тремтіли, ланцюги бряжчали. В мозку не лишилося місця для аналітичного мислення. «Не можу,— думав він.— Я нічого не можу зробити».
Холлі взяла ініціативу в свої руки, підняла його на ноги і потягла до залишків макетів торгових наметів біля швидкої річки. Вони сховалися за смугастим полотном і дивилися на тролей крізь дірки, що лишилися від гострих кігтів. Біля намету на килимку сиділи два макети торговців, їхні кошики блищали від золотих статуеток богині Артеміди. Голов у жодного з торговців не було. Щоправда, одна голова лежала неподалік, і через прокушений пластик вибивався штучний мозок.
— Потрібно позбавитися наручників,— гаряче прошепотіла Холлі.
— Що? — пролепотів Артеміс.
Холлі потрусила у нього перед носом наручниками.
— Потрібно оце зняти! Багнюка захистить нас на кілька хвилин, але тролі нас почують. Потрібно дістатися води, а в наручниках ми потонемо.
Очі у хлопця блукали десь далеко.
— Води?
— Отямся, Артемісе,— засичала Холлі.— Не забув про золото? Ти не зможеш його отримати, якщо загинеш. Великий Артеміс Фаул здався, ледь побачив небезпеку. Ми і не через таке проходили раніше.
Не зовсім правда, але ж Хлопець Бруду все одно нічого не пам’ятає.
Артеміс опанував себе. Зараз не час для заспокійливої медитації, він має якось приглушити емоції. Не дуже корисно з точки зору психології, але краще, ніж хрустіти на зубах у тролів.
Він глянув на свої наручники. Ультралегкий пластик-полімер. По центру електронний замок, розташований так, щоб в’язень до нього не дістав.
— Скільки цифр? — запитав він.
— Що?
— Зі скількох цифр складається код замка? Ти поліцейський офіцер. Маєш знати, скільки їх там.
— Три,— відповіла Холлі.— Але ж варіантів безліч.
— Варіанти — не вірогідності.— Артеміс не переставав дратувати, навіть коли його життя було в не безпеці.— Статистика стверджує, що тридцять вісім відсотків людей навіть не намагаються змінити заводський код замка. Хочеться сподіватися, що ельфи проявляють таку ж халатність.
Холлі нахмурилася.
— Я б не сказала, що Опал властива халатність.
— Може. Але її підлеглі не такі уважні до деталей.— Артеміс протягнув Холлі руки.— Спробуй гри нулі.
Холлі набрала комбінацію великим пальцем. Червоний вогник лишився червоним.
— Дев’ять. Три дев’ятки.
Знову вогник не змінився.
Холлі швидко спробувала всі комбінації із трьох однакових цифр. Жодна не спрацювала.
Артеміс зітхнув.
— Добре. Три цифри поспіль — дуже просто. Чи немає якихось поєднань із трьох цифр, які сидять в ельфійській підсвідомості? Такі, що відомі кожному ельфові та ніколи не забуваються?