Брати Брілл дивилися, як доктор Аргон кульгає коридором.
— Недоумок,— пробурмотів Мерв, збираючи пил у кутку за допомогою телескопічної вакуумної трубки.
— Так і є,— погодився Скант.— Старий Джеррі не зміг би проаналізувати і миску мишачого рагу. Не дивно, що його дружина кидає. Якби він був справжнім психіатром, він би передбачив, що таке може статися.
Мерв склав вакуумну трубку.
— Котра година?
Скант звірився з місяцеметром.
— Десять на дев’яту.
— Добре. Як капрал Кельп?
— Досі дивиться фільм. Не хлопець, а чудо. Маємо зробити все сьогодні. ЛЕП можуть надіслати когось розумнішого на наступну зміну. А якщо чекатимемо довше, клон підросте ще на два сантиметри.
— Твоя правда. Перевір камери.
Скант підняв кришку візка прибиральників, та відкинулася прямо з держаками швабр і мітел, ганчірками і пляшками із різними засобами. Під тацею з вакуумними насадками відкрився кольоровий монітор, поділений на кілька секцій.
— Ну? — прошепотів Мерв.
Скант відповів не відразу, неквапливо перевірив усі секції. Відео надходило із різних мікрокамер, які Опал установила по всій клініці ще до свого ув’язнення. Власне, камери було зроблено з генетично створеного органічного матеріалу. Тож зображення, що вони передавали, було буквально живим. Перші у світі живі машини. Абсолютно не помітні жодному пристрою, що шукає жучків.
— Лише нічна зміна,— нарешті сказав він.— У цьому секторі нікого, крім капрала Дурня.
— А парковка?
— Чисто.
Мерв простягнув руку.
— Ну от, брате. Час настав. Дороги назад немає. Починаємо? Чи хочемо, аби Опал Кобой повернулася?
Скант здув пасмо чорного волосся зі свого круглого ока.
— Так, бо якщо вона повернеться власними силами, то знайде спосіб, щоб змусити нас страждати,— сказав він, потиснувши братові руку.— Тож, починаємо.
Мерв дістав із кишені пульт. Прилад було налаштовано на надзвуковий приймач, умонтований
у фасад лікарні. А він у свою чергу поєднувався із балоном кислоти, що лежав на генераторі центрального живлення клініки за парковкою. Другий балон розташувався на запасному генераторі в службовому приміщенні у підвалі. Оскільки Мерв і Скант були прибиральниками, минулого вечора вони дуже легко розмістили ті балони на потрібних місцях. Звісно, клініка Аргона була поєднана із головною системою, але якщо генератори вийдуть із ладу, переключення до головної системи станеться лише через дві хвилини. Готуватися ретельніше потреби немає, врешті- решт, це ж медичний заклад, а не в’язниця.
Мерв глибоко вдихнув, відкрив захисний футляр і натиснув червону кнопку. Інфрачервоний наказ пульта активував два надзвукових заряди. Заряди послали звукову хвилю, яка підірвала балони, і балони вивільнили свій кислотний зміст на генератори живлення клініки. Через двадцять секунд кислота повністю роз’їла генератори, і вся будівля потонула в темряві. Мерв і Скант швиденько надягли окуляри нічного бачення.
Щойно електрика зникла, на підлозі засвітилися зелені смужки, що показували шлях до виходу. Мерв і Скант швидко і цілеспрямовано зрушили з місця. Скант покотив візок, а Мерв пішов до капрала Кельпа.
Граб зняв відеоокуляри.
— Гей,— крикнув він, спантеличений через раптову темряву.— Що відбувається?
— Перебої з електрикою,— відповів Мерв і наштовхнувся на капрала з добре вирахуваною незграбністю.— У нас не проводка, а жах. Кажу, кажу доктору Аргону, але ніхто не хоче витрачати гроші на підтримку будівлі, якщо можна купувати круті тачки.
Мерв плів дурниці не заради розваги; він чекав, доки подіє капсула з розчинним снодійним, яку він прикріпив до зап’ястка Граба.
— Кому ти розказуєш,— сказав Граб і раптом часто заморгав.— А мені навіть нову шафу в Поліцейській Плазі не виділили... Пити хочу. Хтось іще хоче? — Граб завмер: почала свою дію сироватка. Через дві хвилини оціпеніння мине, і офіцер ЛЕП прокинеться. Про свою непритомність він не пам’ятатиме, а якщо пощастить, то і не помітить зниклі хвилини.
— Іди,— кинув Скант.
Мерва вже не було. Він з легкістю набрав код доктора Аргона на дверях Опал. І зробив це навіть скоріше за Аргона, тому що провів безліч годин, тренуючись удома на поцупленому кодовому замку. Аргон змінював код щотижня, але завжди виходило так, що коли лікар закінчував обхід, брати Брілл перебували поряд із палатою Опал. До середини тижня піксі уже вивчали новий код.
Кодовий замок, що працював від батарейки, блимнув зеленим, і двері відсунулися вбік. Перед ним м’яко погойдувалася Опал Кобой, що висіла, немов жук в екзотичному коконі.