1910 рік — Деблін разом з Вальденом виступає одним із засновників експресіоністичного журналу «Штурм». У цьому часописі Деблін регулярно публікує свої нові твори.
1911 рік — Деблін починає роботу «касового» лікаря-психіатра в одному з робітничих кварталів східного Берліна.
1912 рік — одружується зі студенткою медичного факультету Ерною Райс. У подружжя народиться четверо синів. Дванадцять оповідань експресіоністичного спрямування, що були опубліковані в «Штурмі», виходять окремою збіркою «Убивство кульбаби»[270]. Особисте знайомство з Марінетті та іншими італійськими футуристами. Проте вже наступного року футуризм як напрям літератури його розчаровує, він бачить великі розбіжності між задекларованими принципами та літературною практикою футуристів. На думку Дебліна, руйнування синтаксису та повне відкидання традиції — то ще занадто мало для справді нової літератури. Запозичивши певні ідеї футуризму, Деблін розвинув свій варіант експресіонізму. Критичне ставлення Дебліна до футуристів підтримав Ґійом Аполлінер. Конфлікт з Герватом Вальденом.
1914 рік — працює над романом «Боротьба Вадцека з паровою турбіною». Початок Першої світової війни. Деблін добровольцем вирушає на фронт, працює військовим лікарем у Саарґемюнді. Народження сина Вольфґанґа в Берліні.
1916 рік — перебуває на службі неподалік від Вердена, працює у військовому лазареті. Премія Теодора Фонтане за роман «Три стрибки Ван-Луня».
1917 рік — тяжко переносить тиф. У Гайдельберзі вивчає матеріали про Тридцятилітню війну, має намір написати великий твір про цей історичний період.
1918 рік — смерть від сухот Фріди Кунке. В Берліні Деблін стає свідком Листопадової революції.
1919 рік — завершення роботи над романом «Валленштайн», одним з найвизначніших історичних романів німецької літератури. Смерть сестри Дебліна Мети від випадкової кулі під час Спартаківського повстання в Берліні.
1920 рік — публікація роману «Валленштайн». Кореспондент театральної хроніки для газети «Праґер Таґблат». Читає праці Карла Маркса та Фердінанда Лассаля.
1921 рік — знайомство на маскараді з Йоллою Ніклас, що була відомим фотографом. Близькі стосунки з нею тривають до 1940-х років.
1924 рік — публікація фантастичного роману «Гори моря і велети» про конфлікт між природою та технікою в третьому тисячолітті. Поїздка до Польщі, наступного року свої враження описав у збірці подорожніх нотаток «Подорож до Польщі».
1925 рік — участь в «Групі 1925», вільному об'єднанні письменників ліво-ліберальних та комуністичних поглядів. Знайомство з Бертольдом Брехтом, Йоганесом Бехером, Германом Казахом та ін.
1927 рік — епічний твір «Манас», про який захоплено відгукнувся Роберт Музіль.
1928 рік — Дебліна обрано членом Прусської академії мистецтв. Початок роботи над романом «Берлін Александерплац». Рецензія на німецький переклад роману Джеймса Джойса «Улісс». Доповідь «Побудова епічного твору» для студентів Берлінського університету.
1929 рік — публікація роману «Берлін Александерплац». Роман захоплено зустрічають як критики, так і читачі. Майже відразу він перекладається основними європейськими мовами. Саме завдяки цьому роману Деблін стає одним з найпопулярніших письменників Ваймарської республіки.
1930 рік — вотум за присудження премії Ґете Зигмунду Фройду. Адаптація роману «Берлін Александерплац» як радіоп'єси. Робота над сценарієм фільму за романом «Берлін Александерплац».
1931 рік — переїзд у західну частину Берліна. Екранізація роману «Берлін Александерплац» режисером Філом Ютці; в головній ролі Гайнріх Ґеорґе. Альфред Деблін та Гайнріх Манн укладають «Читанку для шкіл у Пруссії».
1933 рік — твори Дебліна одержують від правлячого нацистського режиму ярлик «асфальтної літератури», він зазнає утисків через своє єврейське походження; 28 лютого, наступного дня після підпалу Райхстаґу, Деблін емігрує з Німеччини до Швейцарії. Оселяється з родиною у Цюриху. У травні його твори разом з творами інших видатних письменників публічно спалюються в Німеччині нацистами та їхніми прибічниками. Згодом еміграція до Франції. Деблін вивчає мову їдиш, співпрацює з єврейськими організаціями. Робота над сюрреалістичним романом «Вавилонська мандрівка».
1935 рік — старший син Дебліна Петер емігрує до США.
270
В українському перекладі збірка «Убивство кульбаби» вийшла у вид-ві «Наш час» 2011 року, пер. з нім. Катерини Міщенко.