Выбрать главу

Чому головнокомандувач Групою радянських окупаційних військ у Німеччині Маршал Радянського Союзу Г.К. Жуков запрошує на танець командувача 8-ї гвардійської армії генерал-полковника В.І. Чуйкова? Що про ці танцях думають союзники? Баб Жукову мало? Ні, баб вистачає. Наказ генерал-полковнику Сєрову: забезпечити для іноземців! «Сєров розумів толк в повіях: у нього в Москві був цілий штат і на різні смаки...» А тут не Москва, тут Берлін. Війна тільки завершилася. Але генерал-полковник діє...

«Сєров, не звертаючи на мене жодної уваги, набрав номер і жлобським голосом наказав:

– Потрібні бляді. Штук вісім. Французи залишаються і пара англійців. Нічого не знаю. Дістань блядів де хочеш. Зрозумій, що важливо. Чотирьох мало, їх повинно бути не менше восьми. У тебе є приблизно дві-три години. Слухай мене, вони повинні бути пристойно одягнені, у вечірніх сукнях. Що значить - немає суконь? Дістань! Зайди до німців і візьми. Заодно захопи у німців фарби, щоб їх підфарбувати, і духи - надушити. Одягни їм на сукні ордени, медалі та гвардійські значки. Одну зроби Героєм Радянського Союзу. Давай дій!» (Б. Січкін. С. 85).

Далі все, як за розкладом: у термін дістали гвардійсько-героїчних блядів, союзників вшанували...

А Чуйков через голову перекидається.

А Жуков танцює і співає. І на гармошці награє. І нічого йому не варто повісити на блядські цицьки Золоту Зірку. «Жуков сміявся до сліз. У нашої Клави - Героя Радянського Союзу - були величезні груди, її короткі руки не діставали до сосків, а на самому кінці грудей висіли Золота Зірка і орден Леніна. Француз був у захваті від Клавиних грудей і ніжно її цілував, як усі п'яні люди не сумніваючись, що цього ніхто не бачить. З боку ж було повне враження, що він цілує Леніна на ордені».

Трохи раніше, під час війни, генерал де Голль побував у Радянському Союзі й описав бенкети, «які вирізнялися неймовірним достатком і надмірною до непристойності розкішшю».

Вожді і стратеги вміли погуляти.

* * *

Володимир Бешанов висловив цікаву думку: принц Конде вважав, що, перш ніж стати добрим генералом, треба вивчитися добре грати в шахи. Цікаво, Жуков у шахи вмів грати? Чи тільки на гармошці?

Розділ 31

Про Власова

Коли викликав Жуков, виникало бажання не відповідати на оклик вартового - хай стріляє.

Генерал-лейтенант М. Мільштейн, заступник начальника Головного розвідувального управління.
«Вести», 10 липня 2003 р.

1 -

Тема «Власов» невичерпна.

Як і тема «Берія».

Можливо, коли-небудь доберемося й до них.

А зараз мова про Жукова. Цікаві його оцінки.

Заступник командувача Волховського фронту генерал-лейтенант Власов Андрій Андрійович у 1942 році потрапив у полон. На заключному етапі війни всупереч протидії Гітлера Власов зумів з радянських військовополонених створити розрізнені антикомуністичні військові формування під загальною назвою РОА.

Ось розповідь Жукова:

«Я його давно знав - у 1924 році навчалися разом на кавалерійських курсах удосконалення комскладу (ККУКС). У 1940 році він служив в Українському особливому військовому окрузі, яким я тоді командував. На початку війни під Москвою він командував 40-ю дивізією. Показав себе слабким командиром. Я вже подумував його змістити. Але раптом подзвонив Сталін:

– Ми тут думаємо у вас Власова забрати - на Волховському напрямі у нас прорив.

Я дуже зрадів.

– Ну що ж, - кажу, - беріть.

Думаю, що спочатку він не мав мети зради. Але потрапив у скрутне становище. Коридор був вузький, мішок. Вийти важко. Вони блукали в лісах більше місяця. Потім з боягузтва віддався німцям - жити хотів, думав тікати в Америку, валізку з золотом із собою прихопив.