На Потсдамському напрямку перебіг до нас його ад'ютант. Повідомив, де знаходиться Власов. Відрядили частину. Наздогнали. Взяли в оточення.
– Ось, - кричить ад'ютант, - його автомобіль!
Зупинили. Там шофер і ще хтось, якісь тюки з речами. Власова немає.
– Шукайте, він тут під лахміттям! - кричить ад'ютант.
Розкидали речі. Звідти вискочив Власов і побіг по межі. Його наздогнав ад'ютант і револьвером стукнув по потилиці. Він упав. Його схопили. Потім судили й повісили.
Боягуз! Повинен був застрелитися раніше, ніж потрапив у полон до німців»
В оповідях Жукова мене завжди вражає велика кількість деталей: валізка з золотом, тюки мотлоху... Звідки це? Про Власова ніхто ніколи ні в яких документах нічого подібного не повідомляв. Управління особливих відділів НКВС інформацією за No 4-7796 від 7 лютого 1941 року повідомляло до Управління кадрів ЦК ВПП (б): «компрометуючих матеріалів на т. Власова немає». Не помічений Андрій Андрійович Власов у лахмітництві. Це Жуков помічений у мародерстві та розкраданні трофейного майна. В особливо великих розмірах. Валіза з діамантами, дачі, набиті тюками краденого лахміття, стіни, обвішані гобеленами і картинами багатомільйонної вартості, багатовікової давності. - Це не про Власова, це про Жукова в офіційних документах повідомляли. Видно, великий стратег інших за своїми мірками міряв, під свій аршин підганяв.
– 2 -
Розповідь Жукова розберемо по кісточках.
Почнемо з власовських скарбів. З яких джерел Жуков дізнався про валізку з золотом? Власов потрапив у лапи відділу контррозвідки СМЕРШ 13-ї армії 1-го Українського фронту 13 травня 1945 року. 13-ю армією командував генерал-полковник Пухов Микола Павлович, 1-м Українським фронтом - Маршал Радянського Союзу Конєв Іван Степанович. Про захоплення такого бранця Пухов був зобов'язаний доповісти Конєву, а Конєв - Верховному Головнокомандувачу. Пухову перед доповіддю Конєву слід було уточнити деталі. Так само повинен був поступити і Конєв перед доповіддю Сталіну. Товариш Сталін міг задати будь-яке питання, тому й Пухову, і Конєву слід поцікавитися: в якому стані бранець? Поранений чи ні? Здоровий чи хворий? Чи багато ще людей захоплені разом з ним? Хто саме? Чи вжито заходів до пошуку інших? Чи є при ньому документи? І т.д. і т.д. Товариш Сталін любив ґрунтовні доповіді.
Цікаво, що ні Пухов, ні Конєв, які за службовим обов'язком з цією справою були прямо пов'язані, нічого про валізку з золотом ніколи не розповідали. Про це розповів Жуков Георгій Костянтинович, який до цієї справи не мав ніякого стосунку, якого взагалі на території Чехословаччини тоді не було.
Потрапивши в чисті руки смершівців, Власов у найперший момент, як прийнято, був обшуканий. Після краху Радянського Союзу будь-якому досліднику доступний протокол обшуку. У Власова було вилучено тридцять тисяч рейхсмарок. Більше ніяких цінностей при ньому не було. Ні золотих годинників, ні монет, ні злитків. Натільний хрест, який з нього зірвали, і той був не золотим і не срібним, а олов'яним.
Походження тридцяти тисяч поясненне. У німецькій армії Власов був генерал-полковником, отримував міністерський оклад - шість тисяч на місяць. Ні в 1944-му, ні тим більше в 1945 році широких можливостей витрачати гроші не випадало - майже все розподілялося за картками. Крім того, після краху й капітуляції Німеччини власовські формування розпалися. Що ж накажете робити з фінансами полків, дивізій і всієї Російської Визвольної Армії? Розділити. Що ще?
Якщо тридцять тисяч рейхсмарок - це частина фінансових коштів РОА, то Власову, за будь-якими стандартами, дісталося небагато. Особливо якщо порівнювати з жуковським розмахом. Сам Жуков і його братія збирали рейхсмарки цілими вагонами й підвалами та витрачали їх, не рахуючи, мільйонами, ящиками й мішками.
Отже, де ж заповітна валізка, з якою Власов збирався втікати в Америку?
Я можу припустити лише два варіанти.
Перший. Товариші з гарячими серцями, холодними головами і чистими руками з відділу контррозвідки СМЕРШ 13-ї армії просто по-людськи забули внести валізку в протокол, по-братськи розділивши вміст.
Другий варіант. Не було ніякої валізки з золотом. Жуков просто повторив чиюсь брехню.
Розглянемо перший варіант. Якщо наші невсипущі компетентні товариші дійсно прибрали валізку, то вони повинні були ділитися вмістом. Перш за все з Пуховом і Конєвом. Бо і той і другий мали всі підстави й повне право поговорити з полоненим перед відправленням до Москви. А в ході розмови полонений міг би згадати про некоректну поведінку чистих на руку чекістів.