Тутешні, з нашивками «Raven» і червоно-чорними шевронами на рукавах, менше скидалися на найманців, а більше на вишколених польських охоронців супермаркетів. І то добряче вишколених. У мундирах по фігурі, вони мали вигляд фізично справних, а біля наручників виднілися пістолети, які не були схожі на іграшкові. Кароль і Ліза побачили просто пістолети, зате Анатоль одразу б зрозумів, що це була не звичайна короткоствольна зброя, а напівавтоматичний пістолет Heckler and Koch Mk 23. Від середини дев’яностих років — штатна зброя всіх американських спецслужб, контрольованих SOCOM[42], в тому числі славетних підрозділів «Дельта» і CEAL, також її використовував польський підрозділ GROM. Для Анатоля це був би привід замислитися, чому така зброя, ще й з лазерним прицілом фірми Insight Technology, який використовують у війську, прикрашає кобури приміських паркінгових дідусів.
На жаль, Анатоль залишився в Нью-Йорку, оскільки для Лізи «не дивився» достатньо добре як на її чоловіка. Сидів у готельному номері, переписуючи й без кінця виправляючи лист до своєї дружини і, правду кажучи, ні на секунду не замислювався над тим, що могло діятися в Нью-Рошелл.
— Мене трохи непокоїть, що тут немає огорожі. Адже раніше ми проїжджали повз підозрілу околицю, — щебетала Ліза, обіймаючи руку Кароля.
— Повірте, це таке саме безпечне місце у Сполучених Штатах, як газон перед Білим Домом. — Домінґо Чавес похитувався вперед і назад на широко розставлених ногах. — Коли ви поселитеся, ми надамо вам детальну пропозицію, але наша фірма спеціалізується на таємній охороні. Нині двадцять перше століття, в нас надійний моніторинг, а швидка реакція краща за мур. Мур має два боки. До будинку важко дістатись, але з нього важко і втекти. Ви ж не захотіли б, напевно, дивитись, як ваша донька не може втекти від ґвалтівника, бо в неї на шляху стоїть стіна, яку ви звели для її ж безпеки. Хіба не так?
— Так, — підтвердила вражена його логікою Ліза.
— Ви воліли б, аби хтось з’явився, зробив маніякові третє око посеред лоба, поправив малечі сукенку й заніс неушкоджене маля додому. Правда ж, пані? — Чавес погладив руків’я пістолета.
Цим разом Ліза лише кивнула головою.
— Даруйте, якщо я надто образно висловлююсь, але ненавиджу ґвалтівників. Це сміття. Ви ж не юристи, еге ж?
— Ні. Мій чоловік банкір.
— А, банкір, — вимовив таким тоном, ніби перед його примруженими очима продефілювали мало не всі жертви світової кризи. — Це ліпше, ніж юрист. Тільки трохи шкода, що мушу працювати у дві зміни, щоб сплатити іпотеку, та нічого не вдієш, такі часи. Так чи інакше, гарного вам вечора. Ви симпатична пара. І не хвилюйтеся, займемося вами.
— Це якийсь божевільний, — сказав Кароль, коли Чавес зник за поворотом, перед тим відсалютувавши на їхню честь. — Я не хочу тут жити, не може бути й мови.
— Але ти й не мусиш тут жити, Чарлі. Мусиш здійснити зухвалу крадіжку з проникненням.
— А, ну це інша річ.
Коли стемніло, розташувалися в головній спальні. Внизу залишили увімкнене світло на випадок, якби Бриджет вирішила проїхатися повз і перевірити, чи часом не влаштували вони тут збіговисько на триста осіб — по долару з носа, щоб вийти на нуль. У спальні єдиним джерелом світла був ліхтарик на Лізиній голові, у світлі якого вона монтувала своє спорядження. Дзеркальце, кілька об’єктивів, серед них один завбільшки з відро й один із кабелями, під’єднаними до прибору нічного бачення, тепловізорна камера у формі поліцейського радару, телескоп як для спостереження за поверхнею Місяця. Все підключене через порт USB до невеликого ноутбука.
— Що шукаємо? — запитав у Лізи, що порпалася біля спорядження.
З часу від’їзду з Нью-Йорка розмовляли англійською, пересвідчились, що так простіше.
— Недоліки, — відповіла вона. — Недоліки, які має кожна система безпеки внаслідок компромісів, необхідних за бажання мати дім з одного боку безпечний, а з другого — нормальний. Такий, що не нагадує бетонний бункер, що не викликає армію охоронців, коли у відчинене вікно залетить листочок, і не починає вити, бо ти вночі пішов до кухні напитися води. Утім, усі колекціонери творів мистецтва параноїки. Одні будують бункери, ставлять сейфи і колючий дріт, наймають численну охорону на цілу добу. Інші перетворюються на білочок.