— Та прокинулась я, блядський ти сину!
Мія підвела погляд на чоловіка, що її вдарив. Гора м’язів, шість футів заввишки і десь стільки само завширшки. На обличчі більше шрамів, ніж вільного місця лишилось. Позаду стояв інший хлоп — чисто поголений, гарна статура, порожні мертві очі. На кожному — білі ряси. На шиях в обох висять копії заповідей Аа, почеплені до залізних ланцюгів. На вилогах рукавів — дрібні краплі крові.
— От срань, — видихнула Мія.
Сповідники[71]…
— Твоя правда, — промовив чоловік з мертвими очима. — Зв’язана книгою та ланцюгом, мусиш правдиво відповісти на наші запитання.
Пошрамований повільно пройшовся кімнатою й спинився в Мії за спиною. Дівчина викрутила шию й побачила довгий стіл з розкладеними на ньому інструментами. Обценьки. Ножиці. Лещата для пальців. Жаровня з розпеченим вугіллям. Щонайменш п’ять різних видів молотків.
У шлунку її не було страху. У голосі — не було трему. Вона дивилася на другого чоловіка — мертвоокого.
— І що саме ви хочете дізнатись, добрий брате?
— Ти Мія Корвере.
Звідки вони моє ім’я знають?
— Так.
— Дочка Дарія Корвере. Повішеного за наказом Сенату шість років тому.
Той центуріон… Альберій… він же не встиг звісточку до Скаеви надіслати?
— Так.
Важкі руки опустилися на її плечі та міцно стиснули.
— Царетворцеве поріддя, — пролунав позаду голос пошрамованого. — Брате Мічелетто, отак врізати мені по яйцях, там, на вулиці, хіба то гарний почастунок був?
Мертвоокий посміхнувся, не відводячи від Мії погляду.
— Украй негарний, брате Сантіно. У мене аж живіт скрутило.
— Я жодного злочину не скоїла, — сказала Мія. — Я, браття, богобоязна донька Аа.
Усмішка отого, на ім’я Мічелетто, зникла. Ляпас його змусив темряву в Міїній голові вибухнути зірками. Голова дівчини впала на плече, а крізь дзвін у вухах почулося гарчання Мічелетто:
— Ще раз Його ім’я промовиш, дівчино, і я твій безбожний язик їбучим ножем для масла виріжу й до чаювання зварю.
Мія глибоко вдихнула. Зачекала, поки стишиться біль. Думки погнали чвалом. Зв’язана. За ними перевага. Уявлення не має, де вона. Допомога не прийде. Так, не найбільша халепа в її житті. Та, Доньки Божі, вона стрімко наближається до другого місця…
Мія відкинула волосся з очей і подивилася на сповідника, що височів на нею.
— Розкажи, де ти була сьогодні ввечері, — промовив він. — До того, як у Богодолі з’явилась.
— З’явилась? — дівчина потрусила головою. — Брате, та я тут всеньке своє…
Коли Сантіно вхопив її за карк і стиснув, Мія засичала. Вона відчула, як вуха її торкнулися його губи, відчула в його диханні штин перегару та тютюну:
— Брат Мічелетто тобі запитання поставив, красунечко моя люба. І поки цей язик знову не збрехав, я тобі краще скажу, що все ще запах крові від твого волосся чую…
Цього разу Міїне серце один удар пропустило. Вона відчула, як тінь її заворушилась, як Пан Добрик старанно пережовує її страх. Чи можуть вони знати, що вона з Багряної Церкви? Чи підозрюють вони, як саме служники пересуваються з гори й назад? Юстицій Рем давно присягнувся знищити культ найманих убивць, ще до Різанини на Істиннотьму. Логічно, що для вистежування він до Сповідництва звернувся. Та чи могли вони…
— Розкажи, де ти була сьогодні ввечері. До того, як у Богодолі з’явилась.
— Я не виїздила з Богодола, відколи мені було вісім ро…
Хлясь. На обличчі дівчини з’явився червоний відбиток долоні.
— Розкажи, де ти була сьогодні ввечері. До того, як у Богодолі з’явилась.
— Ніде, брате, я…
Стілець, до якого її прикували, потягнули назад, у вухах її забринів страхітливий скрегіт заліза по каменю. Мія помітила в кутку кімнати бочку з літеплою темною водою. Грубі руки схопили її за волосся, вмочили головою у воду й тримали. Вона пручалася, смикалась, та ланцюги лишали її на місці, а рука тримала дуже міцно. Вона ревіла, у солонуватій воді попливли бульбашки, що вирвалися з рота. Вода з гавані, зрозуміла вона. Либонь її просто в Затоці М’ясників набрали. Кров, вода з трюмів, лайно.
І вони мене в цьому втоплять.
Перед очима попливли чорні цятки. Легені палали. Рука висмикнула її з води, і дівчина відчайдушно закашлялася, випльовуючи воду з легень.
— Розкажи, де ти була сьогодні ввечері. До того, як у Богодолі з’явилась.
— Будь ласка, при…
І знову під воду. Біль та пітьма. Її тінь, безпорадна, зневірена, скипіла під ногами. Та не було тут плаща з тіней, під яким вона могла б сховатися. Не було сенсу приклеювати ноги викрадачів до підлоги. Обрана Матір’ю? Багато ж вона з того зиску мала. Чому б це богині не наділити її даром дихати під водою?
71
Одна з гілок Церкви Аа, майже така ж древня, як сама релігія. Сповідництво, як ви можете здогадатись, має справу з викоріненням єресі по всій республіці. Сповідників, які головним чином займаються тими, хто поклоняється Матері Ночі, обирають поміж найзавзятіших — чи найневрівноваженіших — представників духівництва. Нинішня очільниця Сповідництва Аттія Фьйорліні зайшла так далеко, що на світанку своєї кар’єри за підозрою в єресі розіп’яла власного чоловіка. Вищих чинів така відданість вельми вразила, і відтоді зірка сповідниці зійшла високо.
Та насправді Аттія свого жевжика обмовила — після того, як з’ясувала, що він з покоївкою сплутався.
Зрештою, двох зайців одним каменем…