— Ти щось маєш проти поросят? — сказала Кет у порожнечу. — Як на мене, маленькі поросята майже такі милі, як і кошенята.
— Я вдам, що цього не чув.
Вона ще раз обернулася. Кіт з’явився знову на протилежному кінці столу. Або радше з’явилися його голова та одна лапа, яку він почав облизувати.
— Хоч я впевнений, що лорд Кабан віддав би належне таким твоїм почуттям, — додав він.
— Ти не знаєш, чи Його Величність мав нагоду скуштувати мої тарти?
— Аякже! Я бачив, як він крадькома з’їв шматочок, а потім другий, а потім і третій, поки ви з Мері Енн балакали про поїдання гарбузів, — коли Чешир говорив, його тіло повністю матеріалізувалося. — І вам не соромно так пліткувати?
Кетрін здивовано підвела брову. Чешир був неперевершений пліткар. Це одна з причин, чому дівчині подобалося з ним теревенити, хоч вона й нервувала від цього. Кетрін не хотіла, щоб він коли-небудь почав плести плітки про неї.
— На себе подивися! Чиє б гарчало, а твоє б нявчало!
— Та нявчатиму, дорогенька, я ж кіт і, до речі, вельми щасливий.
— Узагалі-то… — Кетрін похитала головою. — Звісно, ти не чорний кіт, але, схоже, з тобою теж відбувається мутація[4]. Ти раптом став якимось помаранчевим.
Чешир вигнув хвіст, тепер і справді помаранчевий, і скосив на нього очі.
— Так і є. А мені пасує помаранчевий колір?
— На вигляд добре, але не відповідає кольорам сьогоднішнього вечора. Ми з тобою ще та парочка.
— Гадаю, це від гарбузових пирогів таке сталося. Краще б замість них була риба.
— Хочеш стати такого кольору, як риба?
— Ага, як райдужна форель. Подумай, чи не варто тобі було б додати рибу до випічки наступного разу. Я залюбки скуштував би тарт із тунцем.
— Може, тартар із тунця?
— Знаєш, якщо продовжуватимеш у тому самому дусі, то розсмішиш усіх курей в окрузі.
— Це буде вже не вперше.
— А от, до речі, до тебе вже дійшли чутки?
— Чутки… — Вона покопирсалася в пам’яті. — Ти маєш на увазі чутки, що пан Гусінь перебирається в меншу майстерню?
Голова Чешира перевернулася догори дриґом:
— Щось повільно ти думаєш сьогодні. Я про чутки про нового придворного блазня.
Вона оживилася.
— Ні, я нічого про нього не чула.
— І я теж нічого не чув.
Кетрін насупилася:
— Чешире, тоді це не чутки, а навпаки.
— Усупереч, якщо не навиворіт. Не маю жодного уявлення, хто він і звідки взявся. — Чешир облизав лапу і витер нею собі за вухом, а Кетрін подумала, як неввічливо робити так поряд з обіднім столом. — Кажуть, три дні тому він підійшов до воріт палацу, одягнений у блазнівське вбрання, і попросив аудієнції в Короля. Показав кілька фокусів: перетасував придворні бубни й запропонував Королю вибрати одну карту з колоди, щось таке… я не зрозумів усіх подробиць. Зрештою, його взяли на роботу.
Кетрін уявила собі, як Блазень ліниво гойдається в повітрі, сидячи на срібному обручі, ніби чекає, що королівські гості розважатимуть його самого, а не навпаки. Він був такий незворушний. Хоч раніше вона й не задумувалася над цим, але запитання Чешира збудили її цікавість. Королівство Чирвових Сердець маленьке. Звідки він з’явився?
— А інші чутки ти чула? — вів далі Чешир.
— Не знаю, не впевнена. Що за інші чутки?
Чешир перевернувся на живіт і підпер обличчя пухнастими лапами.
— Його Величність милостивий Король обрав собі наречену.
Вона широко розплющила очі.
— Та ти що! А кого?
Вона обвела поглядом кімнату. Не Марґарет, це точно. Може, леді Аделу з Лінгерфута або леді Віллоу з Лістер Гілла, або…
Або…
У неї перехопило дух.
По тілу пішли мурашки.
Ентузіазм матері.
Перша кадриль.
Нервовий сміх Короля.
Різким рухом вона повернула голову до Чешира. Його широченна посмішка здалася їй особливо глумливою.
— Не може цього бути.
— Чому не може? — Він уважно роздивлявся люстру. — Цілком собі може, я навіть упевнений, що не тільки може, а щонайменше так і є.
— Чешире, це не смішно. Король не може… він не буде…
Засурмила сурма, відбиваючись луною від рожевих кварцових стін.
У Кетрін запаморочилася голова.
— О ні…
— О так.
— Чешире! Чому ти мені відразу не сказав?
— Пані та панове, — вигукнув Білий Кролик. Його тоненький голос здавався зовсім тихим після гучних звуків горна. — Цього вечора Його Королівська Величність оголосить дуже важливу новину.
— Тебе прямо зараз поздоровити? — запитав Чешир. — Чи передчасні вітання приносять невдачу, як гадаєш? Ніяк не можу запам’ятати, що передбачає етикет у таких випадках.
4
Відомо, що чорні коти — це наслідок мутації, яка призводить до збільшення темного пігменту в шкірі й шерсті тварин.