Джест підвів Кет до дуплистого стовбура з отвором, який, схоже, був прорублений сокирою. Він знову взяв її за руку і втягнув усередину.
З того боку Кет опинилася на ґрунтовій стежці, порослій мохом. Над головою височіли дерева, і крізь частокіл стовбурів Кет побачила пляму золотистого світла. Саме туди прямував Джест, пробираючись тінистою стежкою.
Ліс закінчувався галявиною, з якої було видно джерело світла — маленьку пересувну крамничку. Це був візок під брезентовим дахом із розхитаними колесами й зачепом попереду, у який уже давно ніхто не впрягав ні коней, ні мулів. З заднього боку крамниці розташувалися круглі двері, а над ними — вивіска, написана блискучими золотими буквами:
Дивовижна Крамниця Капелюшника Кепа [14]
Вишукані Капелюхи для Шляхетних Дам і Кавалерів
Кет нахилила голову вбік, наморщивши лоба.
— Ми йдемо в… капелюшну крамницю?
— У найкращу капелюшну крамницю, — поправив її Джест. — І запевняю вас, Капелюшник влаштовує найбожевільніші чаювання по цей бік Задзеркалля.
Він помовчав.
— Мабуть, навіть по обидва боки Задзеркалля, якщо подумати.
Думки Кет ставали дедалі більш неспокійними. Вона почала сміятися, дивуючись, як узагалі тут опинилася.
— Я не переконана, що хочу потрапити на божевільне чаювання.
Джест підморгнув до неї.
— Повірте мені, міледі. Хочете.
Він підійшов до крамниці із заднього боку й відчинив двері.
РОЗДІЛ 18
КЕТ ЗАВМЕРЛА НА ПОРОЗІ, приголомшена ароматом трав’яного чаю та пронизливим фальшивим співом якогось дуету. Зсередини крамниця була приблизно увосьмеро більша, ніж ззовні. У кутку в комині потріскував вогонь, а стіни були обвішані гачками й полицями з вишуканими головними уборами на будь-який смак і вибір: циліндри та котелки, капори та маленькі корони, солом’яні капелюшки та гостроверхі ковпаки. Тут були капелюшки, прикрашені живими польовими квітами, й пишним павиним пір’ям, і тріпотливими крильцями десятків коників, які час від часу тихенько іржали й викресали іскри крихітними срібними підковками.
Поки Кетрін роздивлялася навколо, Ворон знявся з плеча Джеста і влетів усередину. Вітер, що здійняли його крила, скуйовдив їй волосся, і його тінь на якусь мить простягнулася крізь дерев’яну підлогу крамниці. У Кет тьохнуло серце, коли вона згадала зловісну тінь, яка накрила її на галявині перед замком. Постать у каптурі із занесеною сокирою.
Вона на мить замружилася, і жахливий спогад зник. Це лише птах, ось він умостився на глиняному погрудді клоуна з дурнуватою посмішкою на обличчі, розмальованому чорними бубнами.
Джест підвів Кетрін до довгого столу в центрі крамниці. Його поверхня була застелена яскравими шматками різноманітних тканин і заставлена чайниками, чашками, молочниками, цукорницями, ложками зі срібла, золота й порцеляни.
Стільці навколо столу були так само різномасті: від крісел із високими бильцями до шкільних парт, від отоманок до чарівного маленького кріселка-гойдалки. У кінці столу стояв такий розкішний стілець, що на ньому не соромно було б сидіти самому королю.
Компанія за столом була не менш різношерста. Дикобраз штрикав голкою по тарілці з булочками; Хорт упівголоса розмовляв із маленькою сивою жінкою, яка щось в’язала спицями, перериваючись, щоб ковтнути чаю; дві Золоті Рибки плавали в акваріумі, наповненому чайною заваркою, виводячи вісімки одна навколо одної; гризун Сонько куняв, зарившись у гриву Лева, який тихенько розспівувався низьким голосом собі під ніс; Папуга сперечався з Какаду; Джміль гортав газету; Удав настроював скрипку; Хамелеон зосереджено мружився, намагаючись точно відтворити візерунок, вибитий на його кріслі; Черепашко вимочував у чаї бутерброд з огірком.
Основними дійовими особами всього цього були Шалений Заєць, який стояв на столі, й Білка, що примостилася на його голові. На обох були кумедні квітчасті капелюхи з дірочками, з яких стирчали вуха. Саме вони утворювали той гучний і вельми огидний фальшивий дует, від якого в Кет на початку ледве не лопнули барабанні перетинки.
У їхній пісні йшлося про морську зірку й зоряний пил, хоч обидва вже так захрипли та заплуталися, що годі було розібрати бодай слово, до того ж вони нестерпно фальшивили. Кетрін щулилась і ніяковіла весь час, поки тягнувся цей номер.