Кетрін не могла вдавати, що все відбулося інакше, ніж вона очікувала, навіть якщо дуже того хотіла.
Спальня була порожня, і Кет це втішило. Вона не була готова розповісти Мері Енн про свою невдачу. Кет була ненависна сама думка про те, що вона зруйнує мрію подруги, коли та почала нарешті мріяти.
Їй потрібно було отямитися. Може, навіть вигадати якийсь новий план. Адже це не може бути кінцем усього, чого вони так прагнули.
Її погляд упав на капелюшок-макарон, що вмостився в кутку платтяної шафи.
Шквал переживань, який вирував усередині, раптом сплівся в одне ціле.
Вона найкраща пекарка у країні Сердець, і всі, хто куштував її десерти, про це знали. Лише маленький шматочок її макарона навіть Кепа надихнув створити цей химерний капелюх.
Кепа, який робив чарівні капелюхи.
І його крамниця процвітала. Сьогодні на фестивалі він, мабуть, заробив більше, ніж убогий пан Гусінь за всі роки існування своєї майстерні на Головній вулиці.
Кетрін сіла за стіл, витягла аркуш паперу, розкрутила ковпачок чорнильниці й почала обдумувати свою пропозицію.
РОЗДІЛ 31
ДИВОВИЖНА КРАМНИЦЯ КЕПА повернулася на своє місце на лісовій галявині: ветхий візок стояв у тіні розлогих густих дерев. Однак, коли Джест приводив сюди Кетрін раніше, стежка, що вела з Роздоріжжя до крамниці, була пуста й забута посеред ночі в безлюдному куточку королівства.
Тепер усе змінилося.
Кетрін зустріла більш ніж десяток покупців, які поверталися з крамниці до Роздоріжжя: птахів, звірів і гадів, усміхнених, з вигадливими капелюхами на головах; за деякими з них пленталися слуги зі ще більшою кількістю яскравих капелюшних коробок.
Слава про Кепа росла й ширилася вусібіч, як повітряна куля.
На дверях висіла новенька цупка табличка з написом «Відчинено». Замість вікна, яке розбив Жербельковт, встановили нове.
Кет увійшла, не постукавши. Перед дзеркалом стояли дві сови, приміряючи різні капелюхи й ухаючи одна до одної, але більше в крамниці нікого не було. Кімната залишилася майже такою, як на березі моря під час свята, тільки посередині знову стояв довгий стіл, тепер заставлений інструментами й матеріалами для шиття, оброблення та оздоблення головних уборів. Тут були не лише ножиці, нитки, стрічки та мереживо, але й дивні маленькі прикраси, які так прославили Кепа: відшліфовані водою крихти морського скла, риб’яча луска, кігті, довгі гострі зуби невідомих істот, різноманітні мушлі, досі липкі від меду стільники, сім’янки кульбабки, гілочки чорниці й біла кора берези.
У глибині кімнати були завішені фіранкою двері, яких Кетрін досі в крамниці не бачила. Вона підійшла до них і тихо постукала.
— Заплатіть за покупку грошовому дереву [24] біля входу, — почувся втомлений голос Кепа.
Кетрін набралася мужності й відсунула фіранку: побачила маленький захаращений кабінет і Кепа, який закинув ноги на письмовий стіл.
— Я прийшла не за покупками, — сказала вона.
Кеп підвів очі, й кутки його рота відразу опустилися.
— Леді Пінкертон, — протягнув він, — не скажу, що це приємна несподіванка.
Кетрін боком просунулася крізь фіранку.
— Доброго дня і вам, Кепе. Я не знала, що знову вам не подобаюся.
— Чого ви хочете? Я зайнятий.
— Може, я зайду пізніше?
— Ні, не треба.
У неї почала смикатися ліва повіка.
— Не знаю, чим я викликала ваш гнів цього разу, але прийшла до вас із пропозицією, Кепе.
Він голосно розреготався.
— З пропозицією! Ну ви й примхлива штучка! Скільки чоловіків плануєте заманити у свої тенета?
Вона напружилася.
— Значить, це заява Короля налаштувала вас проти мене?
— Перепрошую, вельмишановна леді, але ви ще не королева, тож не маю часу на ваші забаганки. Як бачите, я працюю.
Він зовсім не був схожий на людину, яка працює, але Кет стрималася й проковтнула звинувачення.
— Я не заручена з Королем, хай що ви собі думаєте…
Він пирхнув.
— А навіть якби була, це не стосується нікого, крім мене та Його Величності. У вас немає підстав дорікати мені.
— Не стосується нікого, крім вас, Його Величності та ще одного невдахи, який готовий стрибнути вище голови, аби справити на вас враження. Втім, Джест добровільно взяв на себе роль потішної забавки для королівського двору, тож чому маєте ставитися до нього якось інакше?
У неї закалатало серце.
— Джест був, коли Король запропонував мені офіційно зустрічатися. Я нічого не приховувала від нього, тому не розумію, що вас обурює. А тепер спробуйте бути чемним, якщо можете, бо я прийшла до вас у справі, що стосується вашого бізнесу. Мені потрібна лише хвилинка часу.