Офіцер знизує плечима. Німець зламаний, почав давати свідчення. Чому б і не дозволити йому цю маленьку вільність?
Абст уміло розбирає клапанну коробку — металевий патрубок, що з'єднує шолом із шлангом.
— Так я й думав, — каже він зітхаючи, — Перекосилася пружина. Досить трохи підправити її. Ось так… Бачите, вона стала на місце? Тепер усе гаразд. Респіратором можна користуватися.
Загвинтивши патрубок, Абст кладе апарат і знову завмирає.
В тому, як він тримається, в його лагідності, голосі, тоні, як і в зізнаннях, якась фальш. Занадто вже швидко склав зброю… Важкі диверсійні справи німці доручають людям вольовим, міцним. А цей — слинько. Трохи натисли на нього — і він скис. Дивно!
Допит тим часом триває. Задавши Абсту ще кілька запитань, капітан-лейтенант звертається до Карцова.
Той намагається підвестися.
— Можете сидіти.
Карцов хитає головою:
— Відправте мене до начальника вашої бази. Я повинен зробити важливу заяву.
— Кажіть.
— Я розмовлятиму тільки з комендантом військово-морської бази!
— Сідайте! — повторює капітан-лейтенант і знову береться за пістолет. — Сядьте на місце!
Джабб підходить і штовхає Карцова на стілець.
— Ну, я жду. — Капітан-лейтенант опускає пістолет. — Кажіть.
— Ви негайно передасте її комендантові бази?
— Так.
— Повідомте, — кричить Карцов, — повідомте, що тут перебуває офіцер радянського військового флоту, якого взяв у полон німецький підводний човен. Я втік з нього, вплав дістався до вашої бази і знову опинився в полоні, але вже у своїх союзників! Повідомте, що російського моряка посадили поруч з фашистським бандитом і допитують нарівні з ним!
Капітан-лейтенант збентежений Він бачить, у якому стані людина, що сидить перед ним, і простягує руку до телефонної трубки.
І тут вперше проявляє себе Абст.
— Несподівано він обіймає Карцова, по-дружньому плескає по плечу.
— Гаразд, гаразд, — лагідно каже він, — досить прикидатися дурником. Ми програли, і тепер кожен повинен подумати про себе.
Абст звертається до капітан-лейтенанта:
— Це бойовий плавець нашої групи. Йому було наказано підвісити два заряди під кілем он того корабля. — Абст підборіддям вказує на ілюмінатор, за яким у світанковому промінні видно нерухомий крейсер. — Він охоче розповість, де заряди і як їх знешкодити, коли ви йому також збережете життя.
Карцов щосили штовхає Абста. Капітан-лейтенант глузливо посміхається.
— Спритно, — каже він, проводячи пальцем по своїх вусиках. — Ну то що, ми й далі ламатимемо комедію?
Карцов приголомшено дивиться на німця. А той не зводить очей з великого хронометра на перегородці салону: він нахилився вперед, згорбився від напруження, майже не дихає. Він увесь — чекання.
Чого він жде?
Догадка приходить раптово: це він мінував крейсер! Тепер, підставивши Карцова, він уникає удару і, крім того, знищує ворога — радянського офіцера.
Карцов трохи підводиться, вказує на ілюмінатор.
— Крейсер! — гукає він. — Рятуйте крейсер!..
Могутній корабель нерухомий у спокійній воді бухти.
І раптом він здригається. Над бортом з'являються стовпи води, диму.
Вибух такий сильний, що лінкор трусонуло, в салоні широко розчинився ілюмінатор. Карцов падає з стільця, конвоїр та лейтенант на нього.
Крізь дим, що ввірвався до приміщення, видно капітан-лейтенанта, який припав до ілюмінатора. Високо підіймаючи ноги в ластах, до нього біжить Абст.
— Бережіться! — кричить Карцов.
Пізно. Абст поруч. Він б'є ворога, і той падає. Другий вибух. Лінкор знову хитнуло.
— Держіть його, Джабб, — гукає лейтенант, вказуючи на Карцова, — міцніше держіть, я схоплю другого!
Він біжить до Абста, але, спіткнувшись падає. Поки він підводився, Абст з респіратором у руках вже просунувся в ілюмінатор. На мить майнули в повітрі його широкі чорні ласти…
Четвертий розділ
Високий худорлявий комодор[23] читає вголос папір, який тримає обома руками. Ліворуч і праворуч від нього — офіцери. В мундирах, при кортиках і орденах, вони стоять як на огляді.
Три офіцери — це військовий суд. Карцова відокремлює від них стіл, накритий, зеленим сукном.
Є і четвертий член суду — той самий поважний лейтенант, що брав участь у перших допитах Карцова і марно намагався схопити Абста. Тепер він виконує обов'язки секретаря, сидячи за столиком, який поставили для нього в кутку.
Тут і матрос Джабб, ще один конвоїр та два майори, що розмістилися біля дверей.