Його рука в чорній рукавичці тримає «Солодкі муки».
— Ви взяли її в мене? — питає Закарі.
— Ні, це хтось інший узяв її у вас. А я взяв у нього, — пояснює чоловік, спускаючись сходами, і зупиняється біля хлопця. — Прошу.
Волосся на потилиці Закарі впізнає цей голос раніше за нього самого, бо це голос чоловіка-оповідача.
— Вас переслідують люди, яким потрібна ця книжка. Нині вони певні, що вона в них. У нас є трохи часу, поки вони не переслідуватимуть вас. Віконце зачиниться приблизно за пів години, тоді вони помітять, що книжка знову зникла. Ходімо зі мною.
Чоловік ховає «Солодкі муки» у своє пальто. Іде геть, минаючи Терплячість і повертаючи на південь. Не озирається. Закарі вагається, а потім рушає назирці.
— Хто ви? — запитує він, наздогнавши чоловіка на розі вулиці.
— Можете називати мене Доріаном, — каже чоловік.
— Це ваше ім’я?
— Хіба це має значення?
Вони мовчки переходять вулицю.
— То для чого ця квітка? — цікавиться хлопець, тримаючи між закоцюблими від холоду пальцями цвіт з паперовими пелюстками.
— Я хотів побачити, чи дотримуєтеся ви інструкцій, — озивається Доріан. — Мене влаштовує. Хоча це несправжня квітка. Та принаймні ви непогано імпровізуєте.
Чоловік бере квітку з рук Закарі. Злегка закручує і встромляє до бутоньєрки свого пальта.
Закарі запихає змерзлі руки в кишені.
— Ви навіть не запитали, хто я? — зауважує він.
Хлопець приголомшений тим, що людина може так інтригувати й водночас дратувати.
— Ви Закарі Езра Роулінз. Закарі, ніколи не Зак. Народилися 11 березня 1990 року в Новому Орлеані, штат Луїзіана. Переїхали на північ штату Нью-Йорк 2004 року з матір’ю невдовзі після розлучення батьків. Останні п’ять з половиною років ви навчаєтеся в університеті у Вермонті. Нині пишете магістерську на тему «Гендер та сюжет у сучасних іграх». У вас дуже високий середній бал і невеличкі проблеми з тривожністю. Є кілька людей, з якими ви товаришуєте, але не надто близько. Двічі мали серйозні романтичні стосунки, і обидва розриви були для вас складні. На початку цього тижня ви взяли в бібліотеці книжку, а згодом ця книжка була внесена до комп’ютерної системи, що дало змогу відстежити її, і відтоді книжку й вас укупі з нею переслідують. Власне, вас не так складно відстежити, але на додачу вони відстежують ваш телефон і підклали вам жучка, якого ви, на щастя, залишили в готелі. Вам подобаються майстерно приготовані коктейлі, какао, виготовлене в межах справедливої торгівлі[25], і, напевно, вам слід було надіти шарф. Я знаю, хто ви.
— Забули сказати, що за зодіаком я Риби, — цідить крізь зуби Закарі.
— Гадав, це зрозуміло з дати вашого народження, — озивається Доріан, злегка знизавши плечима. — Я Телець. І якщо вже про це зайшла мова, треба буде попросити вашу маму скласти мені гороскоп.
— Що вам відомо про мою маму? — роздратовано запитує хлопець і піддає ходу, аби не відставати.
Кожне перехрестя зустрічає їх подихом крижаного вітру, який пробирається аж крізь пальто. Він зупинявся кілька разів, щоб прочитати бодай таблички з назвами вулиць, до пуття не розібрався, але гадає, що вони прямують на південний схід.
— Мадам Лав Роулінз — духовний порадник, — каже Доріан, і вони знову повертають. — Жила на Гаїті лише до чотирирічного віку, але вдає акцент, тому що клієнтам він подобається. Спеціалізується на психометрії, ворожить на картах Таро та чайному листі. Ви жили над її крамничкою в Новому Орлеані. Саме там були двері, які ви не відчинили.
Закарі замислюється, як Доріан дізнався про двері, а потім йому на думку спадає проста відповідь.
— Ви прочитали книжку.
— Погортав перші кілька розділів, якщо їх можна назвати розділами. Розмірковував, чому ви по самі вуха ув’язли в неї. Розумію: вони не знали, що ви в ній є, інакше цікавилися б вами, а не зосереджувалися б на книжці.
— Хто ці люди? — запитує Закарі.
Вони якраз повертають на ширшу вулицю, у якій хлопець упізнає Парк-авеню.
— Купка ненормальних виродків, які вважають, наче чинять правильно. Однак «правильно» в такому разі — дуже суб’єктивне слово, — каже Доріан так наїжачено, що Закарі здогадується: їхня ненормальність — його особиста думка, яку, напевно, ці люди поділяють щодо Доріана. — Можу прочитати вам історичну лекцію, але не зараз, бо в нас обмаль часу.
25
Організований громадський рух, що відстоює справедливі стандарти міжнародного трудового, екологічного та соціального регулювання, а також суспільну політику щодо маркованих і немаркованих товарів, від ремісничих виробів до сільськогосподарських продуктів.