«Може, у них є ельфи, які міряють твої ноги й шиють черевики, поки ти спиш», — підказує голос у голові.
«Я вважав тебе практичним голосом розуму, голосом розсудливості», — думає у відповідь Закарі, але голос на це не реагує. Він надягає на шию ключ від кімнати, компас і, хвилинку повагавшись, Доріанів меч. Намагається загнати глибше турботи про те, що сталося там, нагорі, поки він був тут, унизу. Відволікається, розглядаючи кімнату, навіть попри те, що бачить її не аж так добре. Зблизька все видається досить чітким, проте це означає, що за раз можна дослідити невелику територію, всотуючи цей простір малесенькими ковтками.
Закарі бере з однієї полиці книжку, пригадуючи епізод, який напевно бачив у якійсь серії «Сутінкової зони»[31]. Скільки можна всього почитати, а окулярів нема.
Він однаково розгортає книжку навмання, надруковані слова проступають різко й чітко.
Закарі підводить погляд. Ліжко, картини на стінах, камін — усе ледь помітно розпливається через його офтальмологічний коктейль короткозорості та астигматизму, з яким він дивиться на світ. Хлопець повертає погляд до книжки.
Це збірка віршів. «Дікінсон»[32], — думає він. Шрифт ідеально чіткий, різкий, навіть попри невеликий кегль видно кожну маленьку, мов дірочка від голки, крапку та мініатюрну кому.
Хлопець відкладає книжку й бере іншу. Її так само досконало легко читати. Він повертає її на полицю. Підходить до столу, де залишив украдену з «Клубу колекціонерів» для Доріана книжку в коричневій шкіряній обкладинці. Хоче дізнатися, чи цей трюк, хай би яким він був, допоможе йому так само сфокусуватися на ілюстраціях та арабському тексті. Проте, коли він розгортає книжку на титульній сторінці, чіткими є не лише вкриті завитками мініатюри, а й заголовок, який тепер написано англійською.
Написано все чітко та зрозуміло, вигадливим шрифтом, але достоту англійською. Хлопець замислюється, що, можливо, книжку надрукували різними мовами, і він не помітив цього раніше, але бачить лише знайомий алфавіт.
Закарі відкладає книжку, знову почуваючись трохи запаморочливо. Не може пригадати, коли востаннє їв. На вечірці? Невже це було минулої ночі? Він згадав, що Хранитель говорив щось про Кухню біля каміна.
Біля досі нечіткого каміна (утім, із цієї відстані він може сказати, що капітан та екіпаж корабля на картині серед реалістичного морського пейзажу — це кролики) у стіну вбудована панель, схожа на дверцята шафки, у камені з невеличкою кнопкою поряд.
Закарі відчиняє дверцята й бачить щось подібне до кухонного ліфта, у якому лежить невеличка товста книжка, а ще коробка, накрита складеною запискою. Хлопець бере папірчик.
Вітаємо, містере Роулінз. Ласкаво просимо.
Сподіваємося, що ви насолоджуєтеся перебуванням тут. Якщо вам хочеться будь-яких закусок, будь ласка, не соромтеся користуватися нашою системою обслуговування. Вона створена так, щоб бути якомога зручнішою.
— Запишіть своє замовлення на картці. У книжці є перелік того, що ми пропонуємо, але просимо, не дозволяйте йому диктувати ваш вибір, ми залюбки приготуємо все, чого ви бажаєте, якщо це буде нам до снаги.
• Покладіть вашу картку із замовленням у ліфт. Зачиніть дверцята й натисніть на кнопку, щоб надіслати замовлення.
• Ваші закуски приготують, і вони до вас прибудуть, сповістивши про себе дзвіночком.
• Будь ласка, поверніть усі непотрібні або не з’їдені страви й таке інше тим самим способом, коли будете готові.
• Додатковий доступ до Кухні є в Гавані в спеціально позначених місцях, можете користуватися ним, коли ви не в кімнаті.
• Якщо у вас залишились якісь запитання, сміливо можете записати їх на картку для замовлень, і ми докладемо всіх зусиль, щоб відповісти на них.
Дякуємо та сподіваємося, що вам сподобається в нас.
31
Американський телевізійний серіал, створений Родом Серлінгом. Кожен епізод є сумішшю фентезі, наукової фантастики, драми або жаху, часто закінчується страшною чи несподіваною розв’язкою.
32
Емілі Дікінсон — американська авторка, одна з найвизначніших постатей у світовій поезії.