Я не рухаюсь.
— Звільнити центр клубу!
Я не рухаюсь.
Єдина лампочка відбивається в темряві від сотні очей, що позирають на мене в очікуванні.
Я намагаюся бачити кожного з них так, як їх бачив Тайлер. Обрати ліпших бійців для проекту «Каліцтво». Кого б Тайлер запросив на роботу в «Миловарню Пейпер-стрит»?
— Звільнити центр клубу!
Це усталена клубна процедура. Після трьох вимог від лідера філії мене викинуть звідси.
Проте я Тайлер Дерден. Я вигадав бійцівський клуб. Бійцівський клуб мій. Я написав ці правила. Ніхто з вас не був би тут, якби не я. І кажу, припиніть!
— Приготуватися до вигнання члена клубу за три, два, один.
Людське коло змикається наді мною, і дві сотні рук ухоплюють кожен дюйм моїх рук і ніг і горизонтально підіймають вгору.
Приготуватися до звільнення душі за п’ять, чотири, три, два, один.
Натовп, рухаючись до дверей, передає мене над головами. Я пливу. Я лечу.
Кричу, бійцівський клуб мій. Проект «Каліцтво» — моя ідея. Ви не можете мене викинути! Я тут усе контролюю! Геть звідси!
Голос лідера філії кричить:
— Учасники бійки номер один, займіть майданчик, будь ласка. Негайно!
Я не піду. Я не здамся. Я це подолаю. Я тут усе контролюю.
— Вигнати члена бійцівського клубу, зараз же!
Вивільнити душу, зараз.
І я повільно вилітаю з дверей у ніч із зорями наді мною й холодним повітрям і приземляюся на бетон парковки, позаду гепає засув. У сотнях міст бійцівський клуб відбудеться без мене.
Глава 25
Роками я хотів заснути. Ковзнути, здатися, провалитися в сон. Тепер спати — останнє, чого я хочу.
Я з Марлою в кімнаті 8G готелю «Regent». Разом із цими старими й наркоманами в їхніх маленьких кімнатках мій відчай видається очікуваним і доладним.
— Ось, — каже Марла, сидячи зі схрещеними ногами і вичавлюючи півдюжини стимулюючих піґулок з упаковки, — якось я зустрічалася з хлопцем, в якого були нічні жахи. Він теж ненавидів спати.
І що з ним трапилось? З тим, із ким вона зустрічалася?
— О, він помер. Серцевий напад. Забагато амфетамінів, — каже Марла. — Йому було лише дев’ятнадцять.
Дякую, що поділилася.
Коли ми заходили до готелю, у хлопця за реєстраторською стійкою волосся було наполовину видерте з коренем. Череп у нього був пошрамований і подряпаний. І він зі мною привітався. Старі, що сиділи у фойє і дивилися телевізор, усі як один обернулися, щоб подивитися на того, кого хлопець за стійкою назвав «сер».
— Доброго вечора, сер.
Тоді мені уявляється, як він дзвонить у якийсь штаб проекту «Каліцтво» і повідомляє про моє місцезнаходження. У них на стіні висить мапа міста, і вони кольоровими булавками позначають мої переміщення. Почуваю себе мов помічена гуска з передачі «Wild Kingdom».
Усі вони стежать за мною і роблять нотатки.
— Ти можеш прийняти шість штук, і це не спричинить розладу шлунку, — каже Марла. — Тільки маєш засунути їх собі в дупу.
О, просто чудово.
Марла каже:
— Я не жартую. Потім зможемо дістати щось потужніше. Якісь справжні наркотики, «білі хрестики», чи «чорні красуні», чи «алігатори»[36].
Я не пхатиму це собі в дупу.
— Тоді випий тільки дві.
Куди ми підемо?
— Боулінг. Там цілодобово відчинено, і там ти не заснеш.
Куди б ми не пішли, кажу, хлопці з вулиці гадають, що я — Тайлер Дерден.
— То це тому ми безкоштовно їхали на автобусі?
Так. І ось чому два хлопці з автобуса звільнили нам місця.
— То в чому прикол?
Не думаю, що вистачить лише сховатися. Ми маємо зробити щось, аби спекатись Тайлера.
— Якось я зустрічалася з хлопцем, який любив одягати мій одяг, — каже Марла. — Знаєш, сукні. Капелюшки з вуалями. Ми можемо тебе перевдягти і так обвести його довкруг пальця.
Я не вдягатиму жіноче і не пхатиму пігулки в гепу.
— Бувало й гірше, — каже Марла. — Я зустрічалася з хлопцем, котрий зажадав, щоб я зобразила лесбійську сцену з надувною лялькою.
Уявляю, що перетворююся на одну з Марлиних історій.
Я зустрічалася з хлопцем, у якого було роздвоєння особистості.
«Я зустрічалася з хлопцем, котрий користувався цими пристроями для збільшення члена».
Питаю, котра година?
— Четверта ранку.
За три години я маю бути на роботі.
— Випий свої піґулки, — каже Марла. — Якщо вже ти Тайлер Дерден, можливо, вони пустять нас в боулінг безкоштовно. Слухай, перш ніж ми спекаємось Дердена, можна, ми пройдемося по крамницях? Ми могли б знайти гарну машину. Трохи одягу. Якісь диски. Понабирати все, що дають на шару.
36
«Білий хрестик», «чорна красуня», «алігатор» — на сленгу наркоманів назви наркотиків амфетамінової групи.