Кидаєш жир у каструлю з водою й доводиш до кипіння.
Тайлер вичавлює у воду білувату масу з кожного пакета, а пакети потім запорпує на самий спід смітниці.
Тайлер каже:
— Помізкуй трохи. Згадай це все лайно для першопрохідців, якого тебе вчили в бойскаутах. Згадай курс хімії для старших класів.
Важко уявити Тайлера бойскаутом.
А ось що ще можна зробити, розповідає мені далі Тайлер. Можна однієї ночі поїхати до дому мого начальника, під’єднати шланг одним кінцем до зовнішнього виходу системи водопостачання, а другим до ручного насоса й напомпувати у водогін начальникові промислового барвника, червоного, синього, зеленого — байдуже якого. А потім подивитися, який вигляд начальник матиме наступного дня. Або ж можна засісти в кущах і качати повітря ручним насосом доти, доки тиск у водогоні не сягне ста десяти фунтів на квадратний дюйм[20]. Тоді, якщо хтось захоче злити воду в туалеті, туалетний бачок вибухне. А за тиску в сто п’ятдесят фунтів, якщо хтось увімкне душ, головку зірве, і — ба-бах — та полетить, наче мінометний снаряд.
Тайлер каже це, тільки щоб підбадьорити мене. Насправді ж мені подобається мій начальник. До того ж я тепер просвітлений. Чиню, так би мовити, як заповідав Будда. Милування хризантемами. Діамантова сутра та «Казання з Лазурової скелі». Харе Рама, так би мовити, Харе Крішна. Просвітлений, так би мовити.
— Як запхав собі в дупу пір’я, — каже Тайлер, — то ще не значить, що став півником.
Коли жир перетопиться, смалець спливе на поверхню киплячої води.
Он як, кажу я, то це я пхаю собі пір’я до дупи?
Так, ніби Тайлер із руками, аж до плечей вкритими цигарковими опіками, сягнув найвищих рівнів пізнання. Містер і місіс Підтирки Дупи. Вираз спокою з’являється на моєму обличчі, і я стаю незворушним, як та індуська корова, що бреде на злітно-посадкову смугу, де її пристрелять згідно з інструкціями щодо безпеки польотів.
Зменшуєш вогонь на плиті.
Я мішаю киплячу воду.
Смальцю буде спливати дедалі більше й більше, доки поверхню води не затягне мінливо-перламутровим шаром. Тоді столовою ложкою збираєш цей шар смальцю.
То як там Марла, питаю я.
— Марла, — каже Тайлер, — принаймні намагається дійти до краю.
Я мішаю киплячу воду.
Збираєш смалець доти, доки він спливає. Ось так отримуєш добрий чистий смалець.
Тайлер каже, що я ще й близько не на краю. А якщо я не впаду, то й спасенним не буду. Ісус Христос утнув таке зі своїм розп’яттям. Відкинути гроші, майно, знайомства — цього замало. Це ж не недільна прогулянка за місто. Я мушу забути про самовдосконалення й бігти назустріч катастрофі. Не ризикувати більше не вдасться.
Це не науковий семінар.
— Якщо злякаєшся, відступиш, перш ніж дійдеш до краю, ти ніколи не досягнеш успіху, — каже Тайлер.
Лише після катастрофи ми можемо воскреснути.
— Лише тоді, коли втратиш усе, що маєш, — каже Тайлер, — можеш робити все, що хочеш.
Передчасне просвітлення — ось що я відчуваю зараз.
— І не забувай помішувати, — каже Тайлер.
Коли жир перетоплено і смалець більше не спливає, виливаєш воду, миєш каструлю й наливаєш чистої води.
Невже я так далеко від краю, питаю я.
— Звідти, де ти зараз, — каже Тайлер, — ти навіть уявити собі не можеш, як виглядає цей край.
Тепер повторюєш усю процедуру із зібраним смальцем. Виливаєш смалець у воду, грієш воду до кипіння і знову й знову збираєш верхній шар.
— У жирі, з якого ми топимо смалець, багато солі, — каже Тайлер. — Забагато солі — і мило тобі не затвердне.
Грієш воду і збираєш смалець.
Грієш і збираєш.
Марла повертається.
Тої миті, як Марла відчиняє зовнішні дверцята з дротяної сітки, Тайлер зникає, ізслизає з кімнати, щезає.
Може, нагору піднявся, а може, спустився в підвал.
Хлоп.
Марла заходить крізь задні двері з бляшанкою лугу, того, що пластівцями.
— У магазині продавався туалетний папір, на сто відсотків виготовлений з переробленого туалетного паперу, — каже Марла. — Либонь, найгірша робота в світі — переробляти туалетний папір.
Я беру бляшанку з лугом і мовчки ставлю її на стіл.
— Можна я лишуся на ніч? — питає Марла.
Я не відповідаю. Тільки подумки лічу склади: п’ять, сім, п’ять.
Тигр усміхнеться,
Змія скаже про любов.
Усе зло з брехні.
Марла питає:
— Що це ти куховариш?
Я — Точка Кипіння Джо.
Я кажу, йди, просто йди, просто забирайся геть. Гаразд? Ти й так забрала шмат мого життя. Тобі ще мало?
20
Фунт на квадратний дюйм (psi) — одиниця вимірювання тиску. 1 psi ≈ 6,9 кПа. 1 атмосфера ≈ 14,7 psi.