Выбрать главу

Ох!

Великий Боб мовить:

— І друге правило цієї нової групи каже, що про неї не можна нікому говорити.

От лайно! Я розплющую очі.

Блядь.

— Ця група називається бійцівський клуб, — каже Великий Боб. — Вони зустрічаються щоп’ятниці ввечері на іншому кінці міста, в гаражі, який замикають ізсередини. А в четвер увечері інший бійцівський клуб збирається в сусідньому гаражі.

Мені не відомо про жодне з цих місць.

— Перше правило бійцівського клубу, — каже Великий Боб, — не говорити про бійцівський клуб.

У середу, четвер і п’ятницю Тайлер працює ввечері кіномеханіком, я бачив його квитанцію про нарахування заробітної плати за минулий тиждень.

— Друге правило бійцівського клубу, — каже Великий Боб, — нікому не говорити про бійцівський клуб.

У суботу ввечері Тайлер ходить до бійцівського клубу разом зі мною.

— Битися лише сам на сам.

У неділю зранку, побиті, ми повертаємося додому й спимо аж до вечора.

— Один бій на раз, — каже Великий Боб.

У неділю й понеділок увечері Тайлер працює офіціантом.

— Битися без взуття й голими по пояс.

У вівторок увечері Тайлер удома варить мило, загортає його в обгортковий папір і надсилає замовникам. «Миловарня на Паперовій вулиці».

— Бій триває стільки, скільки потрібно, — каже Великий Боб. — Це правила бійцівського клубу, що їх вигадав хлопчина, який вигадав і сам клуб.

Великий Боб питає:

— Ти часом його не знаєш?

— Я сам з ним ніколи не зустрічався, — каже Великий Боб. — Його звати Тайлер Дьорден.

«Миловарня на Паперовій вулиці».

Чи я його знаю?

А біс його зна, кажу я.

Може, й знаю.

13

Коли я приїхав до готелю «Ріджент», Марла в купальному халаті чекала на мене у вестибюлі. Марла зателефонувала мені на роботу й спитала, чи не пропустив би я сьогодні тренажерний зал, чи бібліотеку, чи пральню, чи що там я собі запланував після роботи, а натомість заїхав би до неї.

Ось чому Марла зателефонувала: вона мене ненавидить.

Вона ані словом не згадала про свій колагеновий ощадний фонд.

Замість цього вона питає, чи не міг би я зробити їй послугу. Цього дня Марла до обіду пролежала в ліжку. Марла харчується тим, що «Їжа на колесах»[25] привозить її сусідам, які вже померли. Вона каже, що ті сплять, і забирає їжу.

Одним словом, цього дня Марла валялася в ліжку, чекаючи на харч, який мали привезти між дванадцятою і другою. У Марли вже кілька років немає медичного страхування, тож вона вже й не оглядалась, а цього ранку їй здалося, що вона намацала в себе під пахвою пухлину й ущільнення довкола неї, які боліли, коли на них натискати. Вона не може сказати комусь, кого любить, щоб не лякати їх, іти до лікаря їй задорого — ану ж це просто якась марниця, — але їй потрібно, щоб хтось її вислухав і оглянув.

Марлині карі очі — немов дві істоти, їхній колір такий, наче їх розжарили в печі й опустили в холодну воду. Це називається чи то вулканізація, чи то гальванізація, чи то загартовування.

Марла каже, що пробачить мені те, що сталося з колагеном, якщо я допоможу їй.

Я міркую, що вона не зателефонувала Тайлерові, бо не хоче його лякати. Що ж до мене, то їй байдуже, і я їй винен.

Ми підіймаємося нагору, до її номера, а Марла тим часом розповідає мені, що в природі не зустрінеш старих тварин, бо щойно тварина доходить віку, вона помирає. Щойно вона заслабла чи стала повільнішою, хтось сильніший убиває її. Тварини не мають старіти.

Марла лягає на ліжко, розв’язує пасок купального халата й каже, що наша культура надала смерті значення чогось поганого. Старі тварини мали б бути протиприродним винятком.

Химерою.

Марлу проймає холодний піт, а я тим часом розповідаю їй, як у мене, коли я вчився в коледжі, була бородавка. На пенісі, тільки я кажу «на члені». Я пішов до медичного інституту, щоб цього позбутися. Бородавки себто. Згодом, багато років по тому, я розповів батькові, а він посміявся з мене й назвав дурнем, мовляв, такі бородавки — це ж краще за ребристий презерватив. Жінкам вони подобаються, і Господь зробив мені послугу.

Я опускаюся навколішки перед Марлиним ліжком, ще холодними знадвору руками помалу-помалу торкаюся її холодної шкіри, дюйм за дюймом перебираю її тіло пальцями, а Марла каже мені, що ті бородавки, Богом дані ребристі презервативи, призводять до раку шийки матки в жінок.

Отож я сиджу на паперовій підстилці в оглядовій медінституту, а студент-медик бризкає з балона рідким азотом мені на член, тим часом як іще вісім студентів спостерігають за цим. Ось де ти опиняєшся, якщо в тебе нема медичного страхування. Тільки вони не кажуть «член», вони кажуть «пеніс», але хоч як ти його назви, а коли побризкати на нього рідким азотом, то однаково що спалити лугом, — пектиме так само сильно.

вернуться

25

Служба привезення їжі додому особам, які не спроможні вийти з дому чи самі приготувати їсти.