— Ти повернулася, Досс? Гаряче сьогодні, правда? Ти гуляла?
— Так. А ти до нас?
— Ох, ні, я вже йду. Я часто заходила, щоб розрадити бідолашну тітусю. Вона була такою самотньою. Я вибираюся на чай до місіс Бартлет. Допоможу їй розливати. До неї приїхала кузина з Торонто. Чарівна дівчина, вона б тобі сподобалася при зустрічі. Мабуть, місіс Бартлет вислала тобі картку. Можливо, заглянеш пізніше?
— Ні, не думаю, — сказала Валансі без видимого інтересу. — Мушу бути вдома, щоб приготувати вечерю для Барні. Цієї ночі ми збираємося поплавати у каное по Міставіс при місяці.
— Барні? Вечеря? — зойкнула Олів. — Валансі Стірлінг, ти про що?
— Валансі Снайт, з Божої ласки.
Валансі продемонструвала свою обручку Олів, а в тої аж обличчя перемінилося. Потім швидко пройшла повз неї до будинку. Тітонька Джорджіана поспішила за Валансі. Вона не пропустить великої сцени, хоча Олів виглядала так, наче от-от знепритомніє.
Олів не знепритомніла. Вона приголомшено пішла вулицею вниз, до місіс Бартлет. Це не може бути — а обручка? — ох, який свіжий скандал влаштувала ця нещасна дівчина беззахисній родині? Треба б її — заткнути їй рота! — і вже давно.
Валансі прочинила двері вітальні й несподівано опинилася серед понурої асамблеї Стірлінгів. Вони зібралися разом без жодного злого заміру. Тітка Веллінгтон, кузина Гледіс, тітка Мілдред і сестра у других Сара щойно заїхали по дорозі додому з місіонерських зборів. Дядько Джеймс заскочив, щоб проінформувати Амелію про якусь ризиковану інвестицію. Дядько Бенджамін заглянув, щоб повідомити усіх про спекотний день і запитати, яка різниця між бджолою та впертим ослом. Кузина Стіклс виявилася настільки нетактовною, що знала відповідь — від одної мед та віск, від другого рев та виск[43], тому дядько Бенджамін був у поганому настрої. Однак усі, хоч і не казали про це, прагнули довідатися, чи Валансі вже повернулася додому, а, якщо ні, то до яких заходів треба вдатися у цьому питанні.
А от врешті й Валансі, впевнена у собі та врівноважена, а не принижена й засуджена, як би годилося. А що ще дивно — напрочуд молодо виглядає! Вона стояла у дверях і дивилася на них, а тітонька Джорджіана притулилася ззаду, боязко очікуючи. Валансі була такою щасливою, що перестала ненавидіти свою родину. Навіть бачила їхні добрі риси, на які досі не звертала уваги. І ще було їй їх жаль. Жалість зробила її великодушною.
— Вітай, мамо, — лагідно сказала вона.
— Отож, ти нарешті повернулася, — сказала місіс Фредерік, витягаючи з кишені носовичок. На лютий гнів ще не зважувалася, але вирішила, що сльози не завадять.
— Ну, не зовсім, — відповіла Валансі. І метнула свою бомбу. — Думаю, мушу вас повідомити, що я вийшла заміж. Минулого вівторка, ввечері. За Барні Снайта.
Дядько Бенджамін схопився і знову сів.
— Боже, спаси мене грішного! — глухо промовив він. Решта, здається, закам’яніла. Окрім кузини Гледіс, якій стало зле. Тітка Мілдред і дядько Веллінгтон допомогли їй вийти до кухні.
— Вона мусить триматися вікторіанської традиції, — усміхнувшись сказала Валансі і без запрошення сіла на стілець. Кузина Стіклс заридала.
— Чи ви хоч ОДИН день у своєму житті не плакали? — цікаво запитала Валансі
— Валансі, — сказав дядько Джеймс, якому першому вернувся дар мови, — ти справді зробила те, що нам щойно сказала?
— Так.
— Тобто, ти хочеш сказати, що ти вийшла заміж — ЗАМІЖ — за того негідника Барні Снайта — того кримінальника — того…
— Так.
— Тоді, — розлючено сказав дядько Джеймс, — ти безсовісна істота, без почуття сорому й честі. Я вмиваю від тебе руки, — не хочу тебе ні бачити, ні знати.
— Коли будете так розкидатися словами, то забракне вам нових на випадок, якби я так когось замордувала, — прокоментувала Валансі.
Дядько Бенджамін знову попросив Бога спасти його грішного.
— Цей п’яний беззаконник, цей —
В очах Валансі з’явилася небезпечна іскра. Про неї можуть казати, що захочуть, але до Барні їм зась!
— Скажіть «дідько» і відведіть душу, — запропонувала вона.
— Я можу висловити свої почуття без богохульства. І кажу тобі, що ти покрила себе вічною ганьбою й безчестям, вийшовши за цього пиячиська!
— Вас, дядьку, легше було б витерпіти, якби ви час від часу перехиляли чарку. А Барні НЕ п’яниця.
— Його бачили п’яного в Порт-Лоуренсі, такого, що п’янішого не буває.
— Якщо це правда, — а я в це не вірю, — то, видно, мав для цього поважні причини. Знаєте, що я вам усім запропоную: перестаньте сприймати все так трагічно і змиріться з ситуацією. Я заміжня, — і ви цього не зміните. І я цілком щаслива.
43
one gets all the honey, the other all the whacks — одна дістає весь мед, інший всі удари. Суть цього дотепу полягає в тому, що слова whacks — удари, та wax — віск звучать однаково