Выбрать главу

1918–1920 рр. — українські уряди в російській та австрійській частинах України проголошують незалежність, але втрачають її у війні з сильнішими сусідами — більшовицькою Росією та новоствореною Польською республікою.

1921–1923 рр. — українські землі ділять між Радянською Росією, Польщею, Румунією та Чехословаччиною.

1920-ті рр. — доба націонал-комунізму в Радянській Україні.

1927–1929 рр. — більшовицька влада запроваджує широкомасштабну індустріалізацію, колективізацію та культурну революцію, політику, що спрямована на комуністичну трансформацію економіки та суспільства.

Світова історія: 1929 р. — «чорна п’ятниця» у США починає Велику депресію

1932–1933 рр. — внаслідок державної політики в Україні гине 4 мільйони людей через штучний голод, сьогодні відомий як Голодомор.

1934 р. — члени Організації українських націоналістів убивають польського міністра внутрішніх справ Броніслава Перацького, демонструючи дедалі більше невдоволення польським пануванням в українському суспільстві та зростання радикального націоналізму.

1937 р. — сталінські чистки в Радянському Союзі, зокрема в Україні, унаслідок яких мільйони людей потрапляють до ГУЛАГу, а сотні тисяч гинуть, досягають свого піку.

Світова історія: 1939 р. — початок Другої світової війни

1939 р. — пакт Молотова-Ріббентропа призводить до радянської окупації колишньої польської Галичини та Волині, а згодом також колишньої румунської Буковини; чехословацьке Закарпаття, де українські активісти на короткий час проголошують незалежність, відходить до Угорщини.

1941 р. — нацистське вторгнення до Радянського Союзу призводить до німецької та румунської окупації України, що перетворює її на одне з головних місць масового винищення євреїв під час Голокосту й забирає мільйони життів українців різних національностей.

1943 р. — радянська влада повертається до України, приносячи назад комуністичний режим, і розпочинає тривалу війну між радянськими силами безпеки та українським націоналістичним підпіллям у Західній Україні.

1944 р. — кримських татар депортують із Криму до Центральної Азії після звинувачень у співпраці з німцями.

1945 р. — Ялтинська конференція забезпечує міжнародне визнання нового польсько-українського кордону, залишаючи Львів українській стороні, й робить можливим членство України в ООН; пізніше цього ж року Закарпаття приєднується до Радянської України під тиском Москви, яка змушує Прагу визнати анексію.

1946 р. — насильницька ліквідація Української греко-католицької церкви, лідерів якої звинувачують у підтримці антикомуністичної політики Ватикану та зв’язках із націоналістичним підпіллям.

Світова історія: 1948 р. — початок «холодної війни»

1953 р. — смерть Сталіна припиняє подальше розгортання антисемітської кампанії та переслідування українських культурних діячів за нібито націоналістичні ухили.

1954 р. — Микита Хрущов організовує передання Криму від Росії до України з метою сприяння відновленню економіки півострова, яка постраждала від виселення кримських татар і залежить від постачання ресурсів з материкової України.

1956 р. — початок десталінізації та перетворення української партійної еліти на молодшого партнера російського керівництва в управлінні Радянським Союзом.

1964 р. — усунення Микити Хрущова призводить до завершення культурних поступок з боку режиму, започатковуючи часткове повернення до політичних норм пізнього сталінізму.

1970-ті рр. — апогей епохи застою, що характеризується уповільненням економічного зростання та поглибленням соціальних проблем.

1975–1981 рр. — Гельсінський Заключний акт підштовхує українських дисидентів до організації руху на захист прав людини; КДБ заарештовує та ув’язнює членів Української Гельсінської групи.

1985 р. — Михайло Горбачов приходить до влади й запускає реформи, спрямовані на вдосконалення радянської політичної та економічної системи.

1986 р. — аварія на Чорнобильській АЕС порушує питання про відповідальність центральної влади за екологічну катастрофу та призводить до створення Партії зелених — першої масової політичної партії в Україні.

1990 р. — перші конкурентні вибори до українського парламенту призводять до формування парламентської опозиції і прийняття Декларації про суверенітет республіки, все ще в складі СРСР.