Світова історія: 1991 р. — розпад Радянського Союзу
1991 р. — після невдалого путчу в Москві Україна проголошує незалежність та очолює рух за вихід республік зі складу Союзу. Український референдум на підтримку незалежності 1 грудня 1991 року завдає смертельного удару СРСР.
1994 р. — російські, американські та британські гарантії щодо українського суверенітету й територіальної цілісності за умови подальшого передання Україною ядерних боєголовок, успадкованих від Радянського Союзу, Росії.
1996 р. — нова конституція ділить владу між президентом і парламентом, роблячи парламент важливим гравцем в українській політиці.
1997 р. — Україна та Росія підписують договір про кордони, визнаючи український суверенітет над Кримом і оренду Росією військово-морської бази в Севастополі.
2004 р. — Помаранчева революція, зумовлена широким неприйняттям корупції у владі та російським втручанням у виборчу політику, приводить до влади реформаторського та прозахідного президента Віктора Ющенка.
2008–2009 рр. — Україна заявляє про бажання вступити до Європейського Союзу, подає заявку на приєднання до Плану дій щодо членства в НАТО і приєднується до програми Східного партнерства Європейського Союзу.
2013 р. — Росія починає торговельну війну з Україною, змушуючи уряд президента Віктора Януковича відступити від підписання угоди про асоціацію з Європейським Союзом, що спричиняє масові протести, які стали відомі як Євромайдан і Революція Гідності.
2014 р. — розстріл учасників протестних акцій урядовими військами призводить до урядової кризи та втечі президента Януковича з Києва. Росія розпочинає гібридну війну проти України, захоплюючи Кримський півострів та надсилаючи війська й техніку на Донбас.
2015 р. — російсько-український конфлікт створює найгострішу кризу у відносинах між Сходом і Заходом від часів «холодної війни».
ХТО Є ХТО В УКРАЇНСЬКІЙ ІСТОРІЇ
Київські князі (до 1054 року)
Хельгі (Олег) (?–912)
Інґвар (Ігор) (?–945)
Хельга (Ольга) (бл. 945–962)
Святослав (962–972)
Ярополк (972–980)
Володимир Великий (980–1015)
Святополк Окаянний (1015–1019)
Ярослав Мудрий (1019–1054)
Правителі Галицько-Волинського князівства (1199–1340)
Роман Великий (1199–1205)
Данило Галицький (1205–1264)
Лев (1264–1301)
Юрій (1301 – 1308)
Андрій та Лев (1308–1325)
Болеслав-Юрій (1325–1340)
Релігійні та культурні діячі (1580–1648)
Іван Федоров[ич] (близько 1525–1583), видавець Острозької Біблії (1581).
Князь Костянтин (Василь) Острозький (1526–1608), волинський магнат, меценат і прихильник реформи православ’я.
Іпатій Потій (1541–1613), засновник і митрополит уніатської церкви.
Мелетій Смотрицький (близько 1577–1633), релігійний полеміст і автор першої граматики церковнослов’янською мовою.
Петро Конашевич-Сагайдачний (близько 1582–1622), козацький гетьман і прихильник православної церкви.
Петро Могила (1596–1646), православний реформатор і митрополит київський (1632–1646).
Козацькі гетьмани (1648–1764)
Богдан Хмельницький (1648–1657)
Іван Виговський (1657–1659)
Юрій Хмельницький (1659–1663)
Павло Тетеря (1663–1665)
Іван Брюховецький (1663–1668)
Петро Дорошенко (1665–1676)
Дем’ян Многогрішний (1668–1672)
Іван Самойлович (1672–1687)
Іван Мазепа (1687–1709)
Іван Скоропадський (1708–1721)
Данило Апостол (1727–1734)
Кирило Розумовський (1750–1764)
Діячі мистецтв і науки (1648–1795)
Інокентій Гізель (близько 1600–1683) — архімандрит Києво-Печерської лаври (1656–1683) і видавець «Синопсису» (1674).
Натан Ганновер (?-1663) — талмудист, кабаліст, автор «Безодні Відчаю» (1653).
Самійло Величко (1670–1728) — козацький посадовець та історик.
Феофан Прокопович (1681–1736) — ректор Київської колегії і радник російського царя Петра І.
Раббі Баал Шем Тов (?-1760) — засновник хасидизму.
Григорій Сковорода (1722–1794) — філософ, поет і письменник.
Олександр Безбородько (1747–1799) — козацький старшина, канцлер Російської імперії, історик Гетьманщини.
Національні «будителі» (1798–1849)
Іван Котляревський (1769–1838) — автор «Енеїди» (травестії «Енеїди» Вергілія).
Олександр Духнович (1803–1865) — закарпатський священик, поет і педагог.
Тадеуш Чацький (1765–1813) — засновник Кременецького ліцею (1805).