—Викликає ностальгію, так? — почувся голос Стелли позаду. Я обернулася до неї.
—Так.
Якби вона знала.
У тьмяному світлі коридору лице Стелли здавалося лагіднішим. Острів змінив її?
—Тут усе не те, — вела далі Стелла. — Немає снігу. Немає ялинки. Я вперше сумую за домом. По-справжньому сумую.
—І не кажи. — Я взяла її під руку. Ми стояли удвох і слухали, доки пісня не закінчилася. Тоді радіо звично зашипіло, і чари зникли. Їх проковтнув самотній океан.
—Ти йдеш на службу? — запитала Стелла.
—Так, саме зайшла по Кітті. Ми думали йти разом.
—Ой, геть забула.
—Що забула?
—Кітті попросила переказати, що їй дуже шкода, але Ленс організував для неї особливе різдвяне побачення, тож на службу вона не встигне.
—Побачення? На Святвечір?
Стелла знизала плечима.
—Ти знаєш це краще за мене. Вони двоє проводять разом купу часу, хіба ні? Щоразу, як я зустрічаю Кітті в коридорі, вона йде гуляти з Ленсом. Ленс те, Ленс се. Це не моя справа, звісно, але він не заслуговує на таку прихильність. Він небезпечна людина.
—Небезпечна?
—Так, — підтвердила Стелла. — Усі знають про його фіглі з тубільцями. І запальний норов. Коли він зривається, то зносить усе на своєму шляху, як лінкор «Міссурі».
Я згадала, як Атея дивилася на Ленса та що того дня сказало мені чуття. Проте я ніколи не бачила, щоб він зривався. Невже він справді небезпечний?
—Може, Ленс і баламут, але Кітті видніше, — сказала я. — Я не раз намагалася достукатися до неї, але коли йдеться про чоловіків, то нічого не допомагає.
—Ти добра подруга, — захоплено глянула на мене Стелла.
А я згадала про свої таємниці.
—Не така вже й добра.
—Ходімо до церкви зі мною, — запропонувала Стелла, глянувши на годинник у коридорі. Сьома п’ятнадцять. — Мері й Ліз уже там, допомагають усе організувати.
—Так, ходімо, — усміхнулась я.
Вийшовши надвір, ми почули, що радіосигнал ожив і передавав приглушений переспів «Тихої ночі» незнайомою мовою. Від цього пісня здавалася чудною і заблудною. І я почувалася так само.
* * *
Коли ми зайшли в невелику церкву, прибудовану до їдальні, у мене щелепа відвисла.
— Боже, де вони її взяли? — Біля піаніно стриміло високе дерево. — Ялинка в тропіках?
Мері засміялася.
—Це був наш великий секрет, — розповіла вона. — Громадський комітет планував усе кілька місяців. Минулого тижня її доправили літаком з провізією. Але прикраси забули, тому довелося вмикати фантазію. Солдати заслуговують на різдвяну ялинку.
Зліва розспівувався хор, а я розглядала дерево, прикрашене саморобною сухозліткою — хтось майстерно нарізав її з фольги — і червоними яблуками. Окрім них, я налічила на ялинці два десятки атласних бантів. Видно, дівчата пожертвували свої стрічки для волосся.
— Яка краса, — сказала я, змахнувши сльозу.
Мері обійняла мене.
—У тебе все гаразд, Енн?
Аматорський хор під орудою лейтенанта, що до війни працював учителем музики, завів «Ідіть, усі вірні»[8], і мені аж мурахи побігли по тілу. Я заплющила очі й побачила Джерарда, який довірливо й ніжно усміхався. Тато й Максін принишкли неподалік, благаючи прощення. Здалеку махала Кітті. І посеред цього виріс Вестрі. Він стояв на пляжі та спостерігав за ними. І чекав.
Ноги підломились, і я захиталася, та Мері підвела мене до лави.
—Сядьмо, — мовила вона, обвіваючи моє обличчя гімнарієм. — Маєш кепський вигляд. Стелло! Принеси їй води.
Приміщення розпливлось, і здавалося, що хор заклинило на одному рядку: «Уклонімося в пошані, уклонімося в пошані, уклонімося в пошані...»
Чужі руки подали мені горня, і я сьорбнула води. У горлі розтеклася приємна прохолода.
— Вибачте, — знітилась я. — Не розумію, що трапилося.
—Ти перепрацювала, — мовила Мері. — Ось що трапилось. Я поговорю про це з медсестрою Гільдебренд. Поглянь на себе. Бліда, худа. Ти сьогодні вечеряла?
Я похитала головою.
Мері покопирсалася в сумці й витягнула солодкий батончик.
—Ось, з’їж оце.
—Дякую.
Солдати заходили і заходили, знімаючи кашкети. Стелла й Ліз сіли поруч. Десь посеред служби я озирнулася, сподіваючись, що Кітті таки встигне, але її не було. Натомість в останньому ряду сиділа медсестра Гільдебренд. Вона стискала в руці носовичок, але, упіймавши мій погляд, похапцем його заховала.