— Усе-таки прикольно. Ніколи б не повірив. Можна дочитати до кінця?
Липочка знизала плечима. Тепер можна було не робити секрету з чаклунства. Вася дійшов до останнього запису і сторопів. На аркуші було акуратним почерком виведено: «Хай мама забере Васю до себе».
— Я не збираюся нікуди їхати! Я хочу залишитися! — вигукнув він.
Липочка зітхнула.
— Що написано, того не змиєш.
— Мені не до жартів. Ці прислів'я мене вже на літературі дістали. Будь людиною, скасуй своє бажання, — заблагав Вася.
Липочка похитала головою.
— Я не можу.
— Чому?
— Тому що правило номер один говорить: бажання не можна скасовувати..
Вася посумнів.
— Але що ж робити? Невже нічим не можна зарадити? Може, загадати, щоб мама втратила мій квиток? Або щоб мені не дали візу?
— Твоя мама повинна сама з власного бажання залишити тебе тут, інакше нічого не вийде.
— Як же, залишить вона! Вона вважає, що дід на мене погано впливає, що через нього я нахапався двійок і що ми погано харчуємося. У діда ж маленька пенсія. Наче я не проживу без понтових роликових ковзанів і швидкісного велосипеда. Знаєш, зараз я розумію, що мені нічого цього не треба.
Липочка подумала і запропонувала:
— А що коли тобі самому все виправити? Перш за все, ти повинен узятися за навчання.
— Який сенс? Все одно мене зі школи виганяють.
— Уже ні,— просяяла Липочка. — Сьогодні всі класи зібралися на мітинг і рішення скасували.
— Правда? — не повірив Вася, а потім закричав: — Ура!
— Хочеш, я зроблю тебе відмінником? — запропонувала Липочка і взялася за Щоденник.
— Ні, краще я сам, — відмовився Вася.
З цього дня Никанор Іванович перестав упізнавати онука. Повернувшись зі школи, Вася похапцем обідав і сідав за підручники. Спершу йому треба було ліквідовувати прогалини у знаннях. Що більше він учився, то більше йому подобалося навчання. Особливо його захопили фізика і математика. Він дивувався, як раніше не розумів, що ці науки дадуть йому величезний поштовх у винахідництві.
Тетяна Никанорівна Єрмолаєва-Джоунз дивилася на синові старання скептично. Зате вчителі незабаром оцінили зміну, що сталася в Єрмолаєві. Він першим тягнув на уроках руку і рвався відповідати біля дошки. У його щоденнику з'явилися спочатку четвірки, а потім і п'ятірки. Навіть Кіра Миколаївна його стримано похвалила.
Нарешті настав день, коли він примудрився отримати відразу чотири п'ятірки. Вася тріумфував. Тепер у нього на руках був козир. Заясніла слабенька надія, що мама дозволить йому залишитися.
Повернувшись додому, він прямо з порога гукнув:
— Дідусю, не все втрачено! Може, мені удасться вмовити маму. Я тепер стану відмінником!
Никанор Іванович сидів у кріслі такий блідий, що Вася злякався. Останніми днями він взагалі мав не кращий вигляд, але зараз був схожий на власну тінь. Вася кинувся до нього.
— Дідусю, що з тобою? Бабусю Августино, швидше! Дідусеві зле.
На поклик прибігли Августина і Липочка.
— Заспокойтеся. Все гаразд, — слабким голосом сказав Никанор Іванович. — Просто там… Мабуть, це помилка. Або розіграш, — Никанор Іванович махнув рукою у бік монітора.
Електронною поштою Никанору Івановичу прийшов лист з пропозицією розмістити платну рекламу в нього на сайті.
— Клас! — зрадів Вася. — Це ж надбавка до пенсії.
— Ні, не те. Ти відкрий другий лист, — велів дід.
Друге послання було написане англійською. Вася перечитав його кілька разів, перш ніж упевнився, що переклав правильно.
Компанія «Panasonic» збиралася викупити у діда права на деякі винаходи, а також пропонувала довгострокову співпрацю.
— Діду, ми з тобою багачі! — вигукнув Вася, промовисто поглянув на Липочку і широко посміхнувся: — Тепер я точно нікуди не поїду. Ми і тут непогано заживемо!
Коли Вася залишився з Липочкою наодинці, він із вдячністю Сказав:
— Спасибі. Це ти здорово придумала! Я б ні за що не допер.
— Що придумала? — запитала Липочка.
— Пропозиція від японців і щодо реклами.
— Але це не я, — заперечила Липочка. — Якщо не віриш, поглянь.
Дівчинка простягнула Васі Щоденник Бажань. Останній запис свідчив: «Хай мама забере Васю до себе».
— Може, твоя бабуся? — сторопів Вася, усе ще відмовляючись вірити в диво.
— Ти що! Якщо бабуся присягнулася, що в цьому світі не користуватиметься чаклунством, то нізащо не порушить слово. Думаю, це сталося саме собою.