- Як я! - зрадів Майк Тіві.
- Цить! - розсердився пан Тіві.
- Дякую, - сказав містер Вонка. - А зараз я вам поясню, як діє цей мій дивовижний телевізор. Але, насамперед, чи ви знаєте, як діє звичайне телебачення? Це дуже просто. З одного кінця, там, де знімають, є велика кінокамера, яка починає робити окремі фотографії. Тоді ці фотографії розщеплюють на мільйони крихітних шматочків, таких дрібненьких, що годі їх побачити, а тоді ці крихітні шматочки вистрілюють за допомогою електрики в небо. У небі вони шугають зі свистом, поки не наштовхуються на антену, яка стирчить на даху чийогось будинку. Тоді вони блискавкою мчать вниз по кабелю, що веде прямісінько в задню стінку телевізора, а там хилитаються й штовхаються, доки кожен-кожнісінький з цих мільйонів крихітних шматочків не прилаштується в належне йому місце (як у пазлах), і ось воно! - на екрані з’являється потрібна фотографія…
- Не зовсім так воно працює, - втрутився Майк Тіві.
- Я трохи недочуваю на ліве вухо, - сказав містер Вонка. - Ти вже вибач, якщо я не розібрав усіх слів.
- Я сказав, що не зовсім так воно працює! - прокричав Майк Тіві.
- Ти гарний хлопчик, - сказав містер Вонка, - але говориш забагато. Отож! Коли я вперше побачив, як діє звичайне телебачення, то мені в голову стрельнула чудова ідея. «Слухайте! - вигукнув я. - Якщо люди вміють розщепити на мільйони шматочків фотографію, переслати ці шматочки через повітря і зібрати їх докупи на другому кінці, то чого я не можу те саме зробити з шоколадкою? Чого я не можу послати в повітря крихітні шматочки справжньої шоколадної плитки, а тоді на другому кінці зібрати докупи ці шматочки, готові до споживання?
- Це неможливо! - заперечив Майк Тіві.
- Ти так гадаєш? - вигукнув містер Вонка. - Ну, то дивись! Зараз я вишлю плитку свого найкращого шоколаду з одного кінця кімнати в другий - за допомогою телебачення! Агов, там! Приготуватися! Несіть шоколад!
Миттю з’явилося шестеро умпа-лумпів, несучи на плечах величезну плитку шоколаду. Вона була завбільшки як той матрац, що на ньому Чарлі спав удома.
- Шоколадка має бути велика, - пояснив містер Вонка, - бо якщо висилати щось по телебаченню, то з другого боку воно завжди виходить значно менше, ніж заходило. Навіть у звичайному телебаченні, коли фотографують великого чоловіка, то на екрані він завжди виходить не вищий за олівчик. Отож бо й воно! Приготувалися! Ні-ні! Стоп! Зупиніть усе! Гей ти там! Майк Тіві! Відійди! Ти дуже близько до камери! З цієї штуки вилітає небезпечне проміння! Воно за мить роздере тебе на мільйон крихітних шматочків! Через те умпа-лумпи й одягнені в космічні скафандри! Скафандри їх захищають! О! Так краще! Ну, що ж! Вмикайте!
Один умпа-лумпа схопився за важіль великого рубильника й потяг його донизу.
Сліпучий спалах.
- Шоколад зник! - крикнув дідунь Джо, махаючи руками.
Це була правда! Величезна шоколадна плитка розтанула в повітрі!
- Він у дорозі! - вигукнув містер Вонка. - Летить зараз над нами в повітрі мільйонами окремих шматочків. Швидко! Йдіть сюди!
Він кинувся до протилежного краю зали, де стояв величезний телевізор, і всі побігли за ним.
- Стежте за екраном! - крикнув містер Вонка. - Зараз буде! Дивіться!
Екран замерехтів і засвітився. Тоді посеред екрана зненацька з’явилася маленька плиточ-ка шоколаду.
- Беріть! - закричав містер Вонка, збуджуючись дедалі більше.
- Як же його взяти? - зареготав Майк Тіві. - Це ж тільки картинка на телеекрані!
- Чарлі Бакет! - крикнув містер Вонка. - Ти бери! Хапай!
Чарлі простяг руку і торкнувся екрана, аж раптом, якимось дивом, шоколадна плитка опинилася в його долоні. З подиву він ледь її не впустив.
- їж! - звелів містер Вонка. - Куштуй! Буде смачно! Це та сама плитка! Просто зменшилася під час перельоту, от і все!
- Це просто дивовижно! - роззявив рота дідунь Джо. - Це… це… це справжнє чудо!
- Ви лишень уявіть, - вигукнув містер Вонка, - коли я цю систему поширю по всій країні… ви сидітимете вдома, дивлячись телевізор, і раптом на екрані з’явиться реклама, а голос диктора скаже: «ЇЖТЕ ШОКОЛАДКИ «ВОНКА»! ВОНИ НАЙКРАЩІ В СВІТІ! ЯКЩО НЕ ВІРИТЕ, ПОКУШТУЙТЕ САМІ - ПРОСТО ЗАРАЗ!» - І ви простягаєте руку й берете шоколадку! Як вам, га?
- Грандіозно! - закричав дідуньо Джо. - Це змінить увесь світ!
Розділ 27. Майка Тіві передають по телебаченню
Майк Тіві розхвилювався ще більше за дідуня Джо, побачивши, як передали по телевізору плитку шоколаду.