Выбрать главу

— Куди ви поспішаєте? — сказав Гайдук усупереч усім законам логіки. — Живіть, скільки хочете. Не хочете тут — у мене є ще одна квартира. Самі будете.

Потім він сказав те, на що міг наважитись лише в темряві:

— Ви мені подобаєтесь. І я дуже хотів би, щоб ви залишились.

Вона відповіла не одразу:

— Ви мені теж. Це мене і лякає.

— У вас є чоловік? — спитав він.

— Ні. Але я не вільна.

«А хто з нас вільний?» — подумав Гайдук.

— Не вільна не в тому сенсі, що ви подумали, — наче прочитала його думки Божена. — Але мені потрібен час. На жаль, чоловіки завжди поспішають.

Він взяв її руку, поцілував кінчики пальців і, наче злякавшись свого жесту, швидко відпустив:

— Я нікуди не поспішаю. Поживіть у мене, а там побачимо.

— У вас будуть неприємності. Наскільки я розумію, ваше керівництво не дуже любить Америку...

— Вони нікого не люблять. Навіть самих себе... — Він позіхнув. — Треба спати. Я страшенно втомився.

Годинник на великому дзиґарі «чорного дирижабля» оголошував дванадцяту годину.

Божена підвелася — він відчув її дихання й запах волосся. Це був найкращий час для поцілунку, обіймів, але якась сила зупинила його. Божена швидко вийшла з вітальні й тихо зачинила за собою двері спальні.

Він розіклав диван у кабінеті, застелив і швидко ліг, але заснути не міг. Тривога і безнадія панували в його душі, плутаючи всі думки й логічні побудови: невблаганно наближався час відповіді Фрідману, і хоча Гайдук вирішив сказати тверде «ні» цьому улесливому Тулуз-Лотреку (бо згода на участь у змові автоматично означала для Гайдука смертний вирок), але й безоглядна вірність гетьману й сліпе слідування кодексу честі офіцера виглядали сміхотворно в умовах, коли смертохристи й кримінальні злочинці перетворювали країну на табірну зону. Але чи міг Гайдук з десятком вірних йому офіцерів розвідки перешкодити цьому? Як?

Не знаючи відповіді, він переключив свої думки на Божену. Згадав її слова про тринадцяте століття, чорних вершників й хрестові походи — і йому схотілося піти до неї у спальню, тихо лягти поряд, обійняти й зрозуміти, що мучить її, а ще більше хотілося, щоб вона зрозуміла його тривоги.

Він уже почав був потроху засинати, перебираючи в уяві жорстокі картини реальності, ілюзорні фантасмагорії життя Божени на Марсі, політ на «Ланкастері», закривавлена гола медсестра, яку він витягнув з операційної, — і тут його збудив різкий сигнал американського геджету.

Йшла третя година ночі.

Гайдук почув незнайомий чоловічий голос, який чітко й байдуже, наче йшлося про ординарну подію, повідомив, що сьогодні, 24 червня 2077р о 6.00 РМ, у Білому Домі, під час прийому мексиканської делегації, був убитий президент Конфедерації держав Північної Америки Ендрю Ван Лі. За наказом Генерального прокурора Енріко Пекеньї заарештовано віце-президента Конфедерації Сару ЛуЛейн за звинуваченням у державній зраді и підготовці замаху на президента. За рішенням Сенату, тимчасове виконання функцій президента Конфедерації покладене на вдову президента сенатора Ширлі Ван Лі, яка склала присягу в Овальному кабінеті.

На екрані геджету у монотонній послідовності повторювалися картинка з зображеннями Білого дому, фото президента в чорній рамочці, Вогняної Сари та Ширлі Ван Лі й державного герба Конфедерації.

Він схопив урядовий український геджет і зв'язався з гетьманом, який з чергового бодуна спочатку нічого не міг зрозуміти. Поки витлумачував йому, що сталося, в кабінеті з'явилася Божена. Вона підійшла до Гайдука:

— Я все знаю. Мені тільки-но подзвонила тітка, тета. Я боюся. Обніми мене.

Він обійняв її, відчуваючи, як тремтить її тіло, і так стояв, розмовляючи з гетьманом і притискаючись до Божени.Він теж тремтів, до того ж кондиціонер, що його увімкнув на ніч, гнав надто холодне повітря.

50.

25 червня 2077р.

10.00 AM, Вашінгтон

Таємно

Раднику гетьмана України з національної безпеки,

Генерал-хорунжому Гайдуку І.П.

ОПЕРАТИВНЕ ДОНЕСЕННЯ

Події, що розгортаються у Вашінгтоні, викликали шок у дипломатичних колах. Як з'ясувалося, під час зустрічі Президента Конфедерації Е. Ван Лі в Овальному кабінеті з командуючим об'єднаними антинаркотичними спеціальними силами Мексіки (Anti-drugs Task Forces of Mexico (ADTF)) генералом Рамоном Фернандесом, його заступник, начальник розвідки генерал Порфіріо Сапатерро, колишній чемпіон Мексики зі східних единоборств, о 6.00 РМ накинувся на президента Конфедерації Ван Лі й миттєво вбив його, зламавши шийні хребці. Вже о 7.18 було оголошено про арешт Сари Лу Лейн й висунення проти неї звинувачень у змові з метою державного перевороту й захоплення влади. Вбивця президента, генерал Порфіріо Сапатерро зізнався, що буцімто діяв у змові з Сарою ЛуЛейн (відеозізнання генерала з'явилося на каналі CNN о 7.35 РМ).