І все ж Гайдук не повірив білому охоронцю: такі хлопці без наказу керівництва, без затвердженого кимось плану гри не мали права вкидати таку інформацію об'єкту охорони. Була якась інша причина того, що сталося.
Раптом у темряві прозвучав тихий голос Божени. Вона говорила по-українськи, досить чистою, не діаспорною галицько-польскою, а наддніпрянською мовою:
— Я вже була там, у Менсфілді. Сиділа у військовій в'язниці. Мене там катували. Три дні тому тітка Марта забрала мене звідти до Вашінгтона.
Він сторопіло відповів їй англійською, бо майже забув українську: у посольстві всі розмовляли по-російськи, а на зборах КУКу (Конгресу Українців Конфедерації) панувала американська мова. Втім, на зібрання КУКу Гайдук ходив рідко, не бажаючи привертати до себе зайву увагу служби військової контррозвідки Департаменту оборони КДПА. Серед його агентури було чимало українців, які з ідейних міркувань надавали йому необхідну інформацію.
— Не кажіть нічого, — тоном наказу мовив Гайдук. — Тут нас слухають.
— Я нікого не боюся, — вперто продовжувала дівчина. — Цей самий кадилак забрав мене до Вашінгтона, ті ж самі люди супроводжували. Вони й так все знають.
— Чому ви їдете в Україну? — спитав він, все ще думаючи про Вогняну Сару.
— Бо не можу жити у цій клятій країні. Тут панує поневолення і беззаконня. Я ненавиджу Америку. У світі немає гіршої країни. Тут убивають невинних людей.
«Тут вбивають невинних людей, — повторив подумки Гайдук. — А де їх не вбивають?». І спитав:
— А в Україні ви були коли-небудь?
— Ніколи. Але там живе мій брат Аскольд. Він казав, що немає кращої країни в світі.
— А що він там робить?
— Воював з москалями. Тепер став гончарем. Ліпить горщики і свистульки. Одружився. І щасливий.
Обидва змовкли і вже не подавали голосу до канадського кордону, який перетинали о четвертій годині ранку. Пройшла доба відтоді, як над Гайдуком і Ліндою завис дрон, що пронизував їхні голі тіла безжальним поглядом надпотужного об'єктива.
Божена знову вмостилася спати на своєму сидінні, а Гайдук куняв сидячи, доки не заснув міцно.
8.
21 квітня 2077 р.
9.07 AM
Таємно
Президенту Конфедерації Держав Півн ічної Америки
Ендрю Ван Лі
Сер,
Вважаю своїм обов'язком інформувати вас про події, пов'язані з Американсько-Українським Бюро з науково-технологічних обмінів, яке постійно перебуває в центрі уваги наших розвідувальних зусиль. Управління стратегічних операцій Центральної служби безпеки ретельно відстежує як характер контактів, так і специфіку діяльності Бюро, очолюваного п. І.Гайдуком. За нашими даними І.Гайдук є полковником Військової розвідки МО України (ВІРУ), начальником одного з управлінь. З розшифрованого Національним центром обробки інформації послання Президента (Гетьмана) України, що поступило до Посольства України вчора, 20 квітня ц.р., стало відомо, що І. Гайдуку присвоєно звання генерала-хорунжого ЗСУ (бригадного генерала) з одночасним терміновим відкликанням до України.
З агентурних джерел, якими володіє Центральна служба безпеки Конфедерації в Особливому відділі при Президенті (Гетьмані) України, стало відомо, що ситуація в Києві вкрай загострилася внаслідок посилення суперництва прибічників Союзу Держав Чорної Орди (СДОР), що групуються навколо лідера Руху Чотирьох Свобод, члена Ареопагу України М. Басманова, підтримуваного Державною Вартою України, і групи, яка орієнтується на грецько-польсько-литовсько-скандинавське об'єднання (на чолі групи — спікер верхньої палати Сейму (парламенту) України Індіра Голембієвська), яку підтримує Військова Розвідка і Міністерство оборони України.