Вони пройшли до сусідньої зали, поділеної на ряд кабінок, де відбувалися двосторонні зустрічі делегацій.
Залишивши Невінчаного і Мочалкіна в залі, Гайдук ступив до кабінки, схожої на пересувний трейлер для кіноакторів. Там його очікувала Марта Джеферсон — здавалось, що вона ще більш схудла і змарніла за той час, що не бачились, але чорні очі її — п'яні вишні — блищали так само молодо, як і у Вашінгтоні, смішних сивих кісок не було видно.
Коли Гайдук зачинив за собою двері, Марта підійшла до нього і двічі поцілувала, подивившись йому у вічі. Він знав, яким буде перше запитання, але мовчав. Вони сіли за стіл переговорів, Марта поклала руки на прохолодну алюмінієву поверхню столу. Руки були набагато старіші, ніж її очі.
— Де Божена? — спитала Марта.
— Вона не приїхала.
— Ви її залишили в резиденції? — не зрозуміла Марта.
— Ні. Вона залишилась у Києві.
— У Києві? — перепитала Марта, нервово ворушачи пальцями, наче піаніст, що розминається перед концертом. — Вона що — захворіла? Що сталося? Вона мені нічого не казала.
Гайдук мовчав.
— Тільки скажіть мені правду, — жалібно попросила Марта Джеферсон. — Адже ми домовилися, ви обіцяли...
— Я кохаю Божену, — твердо сказав Гайдук, наче хтось із ним сперечався.
Марта Джеферсон поглянула на нього як на божевільного.
— Я її кохаю. І вона мене. Вона вирішила залишитися в Києві.
— Ми ж домовлялися, — пальці Марти креслили механічні кола на сріблястій поверхні столу. — Як же так... В мене нікого, крім неї, немає. Зрозумійте це... Вона хотіла вирватись з України, ублагала мене допомогти. А тепер...
Гайдук не витримав і поклав важку долоню на тоненькі Мартині пальці.
— Пробачте, що не попередив. Я її не затримував. Навпаки — умовляв поїхати зі мною. Така оказія... Але, чесно кажучи, я радий, що вона залишилась.
Марта забрала руки зі столу і, наче цієї розмови не було, перекресливши щось у собі, сухо і відчужено сказала:
— Від імені президента Конфедерації місіс Ширлі Ван Лі хочу передати вам узгоджені попередньо пропозиції ОГБ до керівництва України.
Вона передала йому memory stick — маленький носій інформації, на блакитному корпусі якого золотом виблискувала емблема Організації Глобальної Безпеки.
— Пані президент призначає вам зустріч післязавтра, о п'ятій пополудні на півгодини. О шостій вона відлітає до Вашінгтона. Вона сподівається, що ви вивчите документ й зможете дати якщо не остаточну відповідь, то хоча б висловитесь з приводу прийнятності чи неприйнятності цих пропозицій. Але час вимагає швидких рішень.
— Як ви розумієте, я не маю повноважень приймати рішення. Але обіцяю, що якнайшвидше ознайомлю керівництво України з пропозиціями ОГБ, — Гайдук відчув, що говорить не своїм, а чужим, механічним голосом.
Марта Джеферсон підвелася з-за столу, він також підвівся і застиг на хвилину, опустивши голову, намагаючись не зустрічатися поглядом з цією жінкою, вбраною в офіційний темно-сірий костюм з льону. На зморшкуватій шиї Марти він помітив низку старовинних коралів, потемнілих від часу. Божена розповідала йому історію цього намиста, вивезеного з села на Волині в 1942 році. На якусь мить він оглух — в кабіні працювала потужна система захисту від прослуховування.
Потім крізь товщу електронних імпульсів до нього пробилися слова Марти:
— Якщо б ви її кохали, то повинні були негайно вивезти з України. Ви і Божена — в смертельній небезпеці. Ви граєтесь з вогнем. На жаль, пане Гайдук (раніше вона називала його IHOR), ви приносите нещастя жінкам. І Ширлі, яка змушена була пошлюбити цього жовтого мерзотника... бо була вагітна від вас... І ця бідна пуерторіканка... Як її... Лінда... загинула ні за що, ні про що... І тепер Божена.
Вона рвучко відкрила двері кабіни, наче хотіла переконатися — чи ніхто не підслуховує. За дверима нікого не було.
58.
4 липня 2077 р.
16.00 РМ
Вища категорія державної таємниці
Негайно і Особисто Його Ясновельможності
Гетьману України,
Генералу армії Кузьмі-Данилу Махуну
Щойно радник Президента Конфедерації з національної безпеки n. М. Джеферсон передала офіційні пропозиції Організації Глобальної Безпеки на розгляд керівництву України (повний текст — див. додаток). Серед головних положень документа привертають увагу такі:
1. У разі згоди керівництва УВКФД, рішенням саміту Україна негайно приймається до ОГБ у режимі fast tract (швидка процедура);