Саме тоді Ґрем утратив віру в револьвери 38-го калібру.
– Віллі, той випадок із Гоббсом мене дуже непокоїв. Розумієш, я не міг викинути його з голови, бачив знов і знов. Дійшло до того, що я ні про що інше не міг думати. Усе розмірковував, що мав би якимось кращим чином розв’язати цю ситуацію. А потім перестав узагалі щось відчувати. Не міг їсти, не міг ні з ким говорити. Поринув у глибоку депресію. Тож лікар порадив мені лягти в лікарню, я так і зробив. З часом зміг дистанціюватися. Дівчина, яку порізали в квартирі Гоббса, прийшла мене провідати. Вона вже одужала, і ми багато говорили. Зрештою, я зміг відокремитися від тої події та повернувся на роботу.
– Коли когось убиваєш, навіть якщо так треба, невже після цього так погано?
– Віллі, більш огидного вчинку бути не може.
– Слухай, я тут на кухню хочу збігати. Ти хочеш чогось, ко`ли, наприклад?
Віллі любив приносити Ґрему якісь дрібнички, але завжди вдавав, ніби прихопить їх разом із чимось іншим, що йому насправді потрібно. Ніяких навмисних ходок абощо.
– Так, звісно, ко`ли.
– Треба покликати маму, хай на вогні подивиться.
Уже пізно ввечері Ґрем і Моллі сиділи на гойдалці на задньому ґанку. Мрячив дощик, вогні на човнах відкидали крізь туман зернисті гало. Від бризу із затоки руки вкривалися сиротами.
– Це може надовго затягнутися, так? – спитала Моллі.
– Сподіваюся, що ні, але дійсно може.
– Вілле, Евелін сказала, що нагледить за крамничкою цього тижня та ще чотири дні наступного. Але мені доведеться повернутися в Марафон, принаймні на день чи два, коли клієнти прийдуть. Я можу зупинитися в Сема й Евелін. І на ринок в Атланті доведеться самотужки їхати. Треба готуватися до вересня.
– Евелін знає, де ти?
– Я сказала їй, що у Вашингтоні.
– Добре.
– Так важко чимось володіти, правда? Насилу знайдеш, потім ледве втримаєш. Такий ненадійний світ.
– Слизький, мов чорт.
– Ми ж повернемося на Шуґарлоуф?
– Так, повернемося.
– Ти не поспішай, не переступай межі. Ти ж не будеш ризикувати?
– Ні.
– Ти завтра рано поїдеш?
Ґрем із півгодини говорив із Кроуфордом телефоном.
– Незадовго до ланчу. Якщо ти взагалі збираєшся до Марафона, то нам зранку треба владнати кілька справ. А Віллі може порибалити.
– Він мусив тебе попитати про все.
– Знаю, все в порядку.
– Клятий журналіст, як його там?
– Лаундз. Фредді Лаундз.
– Мені здається, ти його ненавидиш. І я не хотіла торкатися цієї теми. Ходімо в ліжко, я тобі спинку помасажую.
У душі Ґрема здійнявся невеличкий пухирець обурення. Він щойно виправдовувався перед одинадцятирічною дитиною. Хлопець сказав, що перебування Ґрема в «мʼякій Рамаді»63 – то не проблема. І тепер Моллі збиралася пом’яти йому спинку. Ходімо в ліжко – з Віллі вже все в порядку.
Як відчуваєш напругу – по спромозі тримай рота на замку.
– Якщо хочеш трохи подумати, я лишу тебе на самоті, – запропонувала Моллі.
Ґрему не хотілося думати. Аж ніяк.
– Ти помнеш мене ззаду, а я тебе – спереду, – сказав він.
– То берися до роботи, халамиднику!
Вітер у верхніх шарах атмосфери відніс дощ геть із затоки, і вже на дев’яту ранку земля парувала. Далекі мішені на стрільбищі шерифського відділку немов здригалися в збуреному повітрі.
Офіцер-наглядач тиру дивився в бінокль, доки не пересвідчився, що чоловік і жінка на протилежному кінці лінії вогню дотримуються правил безпеки. Аби отримати допуск на стрільбище, чоловік показав посвідку від міністерства юстиції, у якій значилося «слідчий». Це що завгодно могло означати. У мистецтві орудування зброєю наглядач не довіряв нікому, крім кваліфікованих інструкторів.
Однак він мусив визнати, що федерал знається на справі.
Вони використовували всього лиш револьвер 22-го калібру, але чоловік уже вчив жінку бойової стрільби в стійці Вівера – ліва нога трохи попереду, міцний затиск револьвера обома руками, ізометричне скорочення м’язів. Вона стріляла в силуетну мішень із відстані семи ярдів64. Раз у раз вихоплювала зброю із зовнішньої кишені сумки, що висіла в неї через плече. Наглядач дивився на невпинну стрілянину, аж доки не набридло.
Звук змінився, і наглядач знову припав до бінокля. Тепер парочка надягла навушники, і жінка тримала в руках короткий і товстенький револьвер. Наглядач пізнав тріскіт легких спортивних набоїв.
63
Психушка (