– Ш-ш-ш.
Єдиний палець постукав його по тім’ячку. Світло стало яскравішим. Крісло почало обертатися.
– Ні. Я не хочу вас бачити.
– О, проте ви мусите, містере Лаундз. Ви ж репортер. От і відрепортажитесь. Коли я вас розверну, ви розплющите очі й подивитесь на мене. Якщо не розплющите самі, я вам повіки до лоба степлером поприпинаю.
Хтось слиняво цмокнув, щось різко клацнуло, і крісло розвернулося.
Лаундз сидів обличчям до кімнати, міцно заплющивши очі. По грудях настійливо постукав палець. Торкнувся повік. І Лаундз поглянув.
Лаундз сидів, і чоловік у кімоно видався йому непомірно високим. Панчоха закочена до носа. Він повернувся спиною до Лаундза й скинув халат. Здоровенні спинні м’язи вигравали над розкішним тату – хвіст, що спускався сідницями та обвивався навколо ноги.
Дракон повільно повернув голову, поглянув через плече на Лаундза й посміхнувся – щербинами і плямами.
– О Господи Боже Ісусе, – промовив Лаундз.
Тепер Лаундз сидить у центрі кімнати, звідки видно екран. Позаду – Доларгайд, він уже одягнув халат і вставив щелепу, щоб говорити:
– Хочеш знати, Що Я Таке?
Лаундз спробував кивнути, та скальп міцно тримав клей.
– Хочу понад усе. Я боявся питати.
– Дивись.
На першому слайді була картина Блейка – великий Дракон-чоловік, що розправив крила і б’є хвостом, стоячи над Жінкою, зодягненою в сонце.
– Тепер бачиш?
– Бачу.
Доларгайд швидко перемкнув слайд.
Клац. Місіс Джекобі – жива.
– Бачиш?
– Так.
Клац. Місіс Лідс – жива.
– Бачиш?
– Так.
Клац. Доларгайд, лютий Дракон, м’язи грають, татуйований хвіст над ліжком Джекобі.
– Бачиш?
– Так.
Клац. Місіс Джекобі – чекає.
– Бачиш?
– Так.
Клац. Місіс Джекобі – після.
– Бачиш?
– Так.
Клац. Лютий Дракон.
– Бачиш?
– Так.
Клац. Місіс Лідс – чекає, поруч – зм’якле тіло чоловіка.
– Бачиш?
– Так.
Клац. Місіс Лідс – після, строката від крові.
– Бачиш?
– Так.
Клац. Фредді Лаундз, ксерокс фотографії з «Базікала».
– Бачиш?
– О Боже.
– Бачиш?
– Боже мій, – Лаундз розтягнув слова, мов дитина під час плачу.
– Бачиш?
– Прошу, ні.
– Ні – що?
– Не я.
– Ні – що? Ви ж чоловік, містере Лаундз. То ви чоловік?
– Так.
– Натякаєте, що я – якийсь квір83?
– Боже, ні.
– Може, ви – квір, містере Лаундз?
– Ні.
– Будете ще про мене брехню писати, містере Лаундз?
– Ой, ні, ні.
– Чому ви написали ту брехню, містере Лаундз?
– Поліцейські наказали. Вони самі це все наговорили.
– Ви цитуєте Вілла Ґрема.
– Ґрем розповів мені цю брехню. Ґрем.
– То тепер ви скажете правду? Про Мене. Про мій Труд. Про моє Становлення. Моє Мистецтво, містере Лаундз. Це Мистецтво?
– Мистецтво.
Страх на обличчі Лаундза звільнив Доларгайду мову, і він здійнявся над свистячими й шиплячими, вибухові приголосні стали його величезними плетеними крилами.
– Ти кажеш, що я, той, хто бачить більше за тебе, – божевільний. Я, той, хто розсуває рамки цього світу набагато далі за тебе, – божевільний. Я насмілився на більше, я набагато глибше втиснув свою особливу печатку в землю, де вона стоятиме довше, ніж твій прах. Твоє життя для мене – слід від слимака на камені. Тонкий, сріблястий, слизький слід на літерах, викарбуваних на моєму монументі.
На Доларгайда ринули слова, які він колись писав у своєму щоденнику.
– Я – Дракон, а ти звеш мене божевільним? Мої рухи відстежуються й занотовуються так само, як рухи величної мандрівної зірки. Знаєш про одну таку зорю, що завітала в 1054 році?84 Звісно, що ні. Читачі слідкують за тобою, мов діти проводять пальцями по сліду слимака, незмінними банальними кільцями здорового глузду. Слідують просто до твого порожнього черепа й картопляного лиця, як слимак повзе додому за власним слизом. Переді Мною ти – ниций слимак. Ти зриш Становлення й не тямиш, що бачиш. Мураха в посліді породіллі. Ти тільки на одне годишся: тремти переді Мною по заслузі. Не страх вчувай до Мене, Лаундзе, ти та інша марнота. Побожний трепет вчуй переді Мною.
Доларгайд стояв, похиливши голову, схопившись великим і вказівним пальцями за перенісся. Тоді вийшов із кімнати.
«Він не зняв маску, – подумав Лаундз. – Він не зняв маску. Якщо він повернеться без маски – мені кінець. Господи, та я весь мокрий». Він закотив очі до дверей і чекав, доки в дальших кімнатах затихнуть звуки.
83
Дивак, або людина нетрадиційної сексуальної орієнтації, яка підкреслює це яскравим зовнішнім виглядом, поведінкою тощо.
84
Приблизний рік, коли на небі вибухнула наднова, що утворила Крабоподібну туманність; її побачили китайські астрономи і дали назву «зірки, що завітала в гості».