Обличчя в Ґрема було напружене. Очі – надто яскраві.
– Що там із пальною сумішшю?
– Хвала Господу, що в нас є Лайза Лейк. У Чиказькій агломерації 41 офіційна заправка Servco Supreme. Хлопці капітана Осборна вже їх понаводнили, перевірили продажі суміші з контейнерів водіям вантажівок і фургонів. Поки нічого, але вони ще не всі зміни перелопатили. У Servco ще 186 станцій по восьми штатах. Ми запитали допомогу в тамтешніх органах. На це піде час. Якщо Боженька мене любить, то він скористався кредиткою. Шанс є.
– Або немає, якщо він уміє користуватися звичайним шлангом.
– Я попросив комісара нічого не казати про те, що Зубний ельф може жити десь поблизу. Люди й так нажахані. Якби він про це заговорив, то сьогодні ввечері, як пияки додому повертаються, тут здійнялась би стрілянина, як у Кореї.
– Ти й досі гадаєш, що він неподалік?
– А ти – ні? Ну, я іншого й не очікував, Вілле.
Кроуфорд узяв звіт про розтин Лаундза й почав його читати крізь окуляри з оправою-половинкою.
– Гематома на голові з’явилася раніше, ніж рани рота. На п’ять чи вісім годин раніше, лікарі не певні. Далі, поранення рота з’явилося за кілька годин до того, як Лаундза доправили в лікарню. Зовні, звісно, все було обпалене, але медики визначили за ушкодженням у ротовій порожнині. Залишки хлороформу в його… чорт, десь у його горлянці. Як гадаєш, він був непритомний, коли Зубний ельф його вкусив?
– Ні. Ельф хотів би його при тямі.
– Я теж так думаю. Отож, він вирубає його сильним ударом по голові – у гаражі. Утихомирює його хлороформом на той час, доки відвезе в таке місце, де крики нікого не наполохають. Везе його назад і дістається сюди за години після укусу.
– Він міг це все зробити в кузові фургона, якщо припаркувався в якійсь глушині, – сказав Ґрем.
Кроуфорд почав розтирати пальцями перенісся, і його голос посилився, мов крізь рупор:
– Ти забуваєш про коліщата крісла. Бев отримала два види ворсу з килимів: вовняний і синтетичний. Синтетичний, імовірніше, з фургона, але чи бачив ти колись вовняний килим в автівці? Скільки вовняних килимів ти бачив у орендованих квартирах? Небагато, блін. Вовняний килим – це дім, Вілле. А бруд і пліснява – з темного місця, де зберігався візок. Підвал із земляною підлогою.
– Може.
– Далі, поглянь на це.
Кроуфорд дістав із портфеля атлас автодоріг Rand Mc-Nally106. Він вивів коло на мапі «Відстань у милях і час на поїздку».
– Фредді не було трохи більше ніж п’ятнадцять годин, травм йому завдавали протягом усього цього часу. Тож зараз я зроблю кілька припущень. Не люблю цього робити, але ось що… Чого ти смієшся?
– Щойно згадав, як ти вів польові заняття в Куантіко, і один стажер заявив, що щось там припускає.
– Не пригадую. Ось що…
– Ти наказав йому написати на дошці «припускати». Потім узяв крейду, став креслити й горлати на бідолаху. Мовляв, коли ви починаєте «припускати», то ми з вами можемо пошитися в «приДуРки», я так запам’ятав.
– Таж тому стажеру треба було щось у дупу засунути, аби йому трохи розвиднилось. А тепер поглянь на це. Беремо до уваги тягучку на дорогах, коли він у вівторок увечері вивозив Лаундза з Чикаго. Пару годин на те, щоб побавитися з Лаундзом на локації, потім – дорога назад. Тобто він був десь у шести годинах їзди від Чикаго. Оʼкей, оце коло позначає територію, куди можна дістатися протягом шести годин. Бачиш, краї нерівні, оскільки одні автостради швидші за інші.
– Може, він просто лишився тут.
– Звісно, але це коло позначає територію, куди він теоретично міг дістатися.
– Тож ти її звузив до Чикаго плюс усі міста всередині кола, включно з Мілуокі, Медісоном, Дебʼюком, Піорією, Сент-Луїсом, Індіанаполісом, Цинциннаті, Толедо й Детройтом – і це далеко не повний перелік.
– Ні, краще. Нам відомо, що він дуже швидко добув «Базікало». Імовірніше, що в понеділок уночі.
– Він це й у Чикаго міг зробити.
– Знаю, але поза межами міста існує небагато локацій, де «Базікало» можна дістати в понеділок уночі. Ось список від відділу розповсюдження «Базікала» – місця, куди газету доставляють літаками й вантажівками саме в ніч понеділка. Бачиш, у нас лишаються Мілуокі, Сент-Луїс, Цинциннаті, Індіанаполіс і Детройт. «Базікало» розповсюджується по аеропортах і десь дев’яноста газетних кіосках, що працюють двадцять чотири години на добу, це якщо не рахувати кіосків у Чикаго. Я їх перевіряю через наші місцеві офіси. Може, якийсь кіоскер запам’ятав дивного клієнта, що приходив у понеділок уночі.
106
Американська видавнича компанія, що спеціалізується на картах, комерційних перевезеннях, програмному й технічному забезпеченні побутової електроніки.