— Тема: «Проблеми діагностики алкоголізму», — сказав Еуне. — Ваше ім’я назване не буде.
— Тому ви так причепурилися? — запитав Харрі.
— Одяг може сказати про нас більше, ніж усе решта. — Еуне провів рукою по відлозі піджака. — Твідовий одяг говорить про мужність і впевненість у собі.
— А краватка-метелик? — поцікавився Харрі, витягуючи блокнот і ручку.
— Зухвалість розуму. Серйозність з нальотом самоіронії, якщо хочете. Більше, ніж потрібно, щоб сподобатись керівництву і підлеглим.
Еуне склав руки на животі і з задоволеним виглядом відкинувся на спинку крісла.
— Краще розкажіть мені про роздвоєння особистості, — сказав Харрі. — Про шизофренію.
Еуне незадоволено скривився:
— За п’ять хвилин?
— Значить, розкажіть найважливіше.
— Ну, по-перше, ви назвали роздвоєння особистості шизофренією — це загальна вкорінена помилка. Слово «шизофренія» позначає низку різних душевних розладів і не має нічого спільного з роздвоєнням особистості. Звичайно, само слово «схізис» грецькою означає «розщеплення», але лікар Ейґен Блейлер[53] мав на увазі розщеплення психічних процесів мозку. І якщо…
Харрі показав на годинник.
— Розумію, — сказав Еуне. — Роздвоєння особистості, про яке ви говорите, інакше називається СРО — синдром розщеплення особистості. Тобто в одній людині співіснують дві особистості, і виявляються вони по черзі. Як в історії про лікаря Джекіла і містера Хайда.
— Значить, співіснують?
— Так. Але це буває рідко, набагато рідше, ніж у голлівудських фільмах. За двадцять років, що я працюю психологом, мені жодного разу не пощастило спостерігати випадок СРО. Але все одно певне уявлення я про них маю.
— І що ж це таке?
— СРО практично завжди буває пов’язане з утратою пам’яті. Тобто одна особистість хворого може прокинутися наранок з похміллям, не підозрюючи про те, що інша особистість учора ввечері напилася. І взагалі, перша особистість може бути непитущою, а друга — алкоголіком.
— Ну не в буквальному ж розумінні?
— У щонайбуквальнішому.
— Але ж алкоголізм — це фізичне захворювання.
— Так, і саме це в СРО найбільш пречудове. Я читав про одного пацієнта із СРО, одна особистість якого була завзятим курцем, а друга сигарети в рот не брала. І коли прокидалася його перша особистість, кров’яний тиск ставав на двадцять відсотків вищим. А про жінок із СРО я читав, що у них частіше бувають менструації, позаяк у кожної особистості свій цикл.
— Виходить, такі люди міняють свій стан фізично?
— Якоюсь мірою — так. Історія про Джекіла і Хайда недалека від істини, і в неї можна було б навіть повірити. Лікар Ошерсон описує випадок, коли одна особистість людини була гетеросексуальна, а друга — гомосексуальна.
— І ці особистості можуть мати різні голоси?
— Так, саме за відмінностями в голосі найлегше визначити, коли відбувається зміна особистості.
— А голоси можуть відрізнятися настільки, що навіть людина, добре знайома з хворим, не впізнає його іншого голосу? Наприклад; по телефону.
— Так, якщо цей знайомий не знає про іншу особистість. А якщо хтось погано знайомий з хворим, то може не впізнати його, навіть перебуваючи з ним в одній кімнаті, — до того змінюються міміка й жести.
— Ви вважаєте, що родичі хворого можуть не знати про розщеплення особистості?
— Так. Частота, з якою змінюються особистості, індивідуальна. А деякі до того ж можуть самі управляти цією зміною.
— Але в такому разі ці особистості повинні знати про існування одна одної?
— Авжеж. І в цьому теж немає нічого незвичайного. І, як і в романі про Джекіла й Хайда, між цими особистостями може точитися відчайдушна боротьба, тому що в них різні цілі, різні уявлення про мораль, різне ставлення до одних і тих самих людей тощо.
— І людина починає писати чужим почерком, вірно?
— Чому чужим? Харрі, скажіть, хіба протягом дня ви — один і той самий? Ні. Коли ви повертаєтеся додому з роботи, у вас відбувається безліч непомітних змін: у голосі, жестах, іншому. Дивно, що ви назвали саме почерк. У мене є книга — коли-небудь дам вам її погортати, коли буде час, — у ній є фотографія листа, який написав пацієнт з розщепленням особистості. У нього було сімнадцять різних почерків.
Харрі занотував до свого блокнота деякі опорні слова.
53
Блейлер Ейген (1857–1939) — швейцарський психіатр, у своїй праці увів термін «шизофренія».