Фальшиві речові докази та брехливі свідчення
Свідчення на Нюрнберзькому трибуналі, які включали найнемислиміші заяви на підтримку міфу про шість мільйонів, вибивались із колишніх офіцерів Вермахта під тортурами або обіцянками легких покарань, якщо вони підпишуть' відповідні «покази».
Прикладом останнього є свідчення, які дав генерал СС Еріх Бах-Зелевські. Він погодився співпрацювати зі слідством після того, як йому погрожували розстрілом за придушення повстання польських партизан у Варшаві в серпні 1944 р. Його свідчення є основою звинувачень проти Гіммлера (Із збірника «Trial of the Major WarCriminalsu (Суд над головними військовими злочинцями), том IV, стор. 29, 36). У березні 1941 р., незадовго до нападу на Радянський Союз, Гіммлер зібрав конференцію вищих керівників СС у своєму замку у Вевельсбурзі, серед яких був і Бах-Зелевські, фахівець з антипартизанської війни. У своїх свідченнях на Нюрнберзькому процесі він сказав, що Гіммлер говорив про ліквідацію населення Східної Європи, але Герінг, який також знаходився у залі суду під час читання свідчень Бах-Зелевські, звинуватив останнього у фальсифікації і брехні. Особливо фантастичним твердженням було те, що Гіммлер начебто заявив, що основною метою війни на Сході є «зменшити слов'янське населення на тридцять мільйонів». Але насправді Гіммлер сказав що «війна у Московії напевно приведе до мільйонів смертей». Це, як вказують Манвелл і Франкль (стор. 117), сказав начальник секретаріату Гіммлера Вольф. Бах-Зелевські також заявив, що 31 серпня 1942 р. Гіммлер був присутнім на розстрілі ста жидів, здійснених групою СД у Мшську, і що він при цьому ледь не втратив свідомість. Однак, це відомий факт, що Гіммлер не міг знаходитись у той день у Мшську, бо він був на конференції у Житомирі (книга K.Vowinkel «Die Wehrmachr im Kampf (К.Фовінкель, «Вермахт у війні»), том IV, стор.275).
Всі книги про Гіммлера містять свідчення Бах-Зелевсьски, як наприклад книга «Himmler — Evil Genius of the Third Reich», Willi Frischauer, («Гіммлер — диявольський геній Третього Рейху», Віллі Фрішауер), London, 1959, стор. 148). Але у квітні 1959 р. Бах-Зелевські привселюдно відмовився у Західно-німецькому суді від своїх свідчень, зроблених у Нюрнберзі, заявляючи, що вони не мали нічого спільного з фактами і що він їх зробив заради того, щоб зберегти свое життя. На цю історію, зрозуміло, звалилося «шляхетне замовчування», використовуючи вислів Віла. I до цього часу виходять книжки, поширюють міф про «шість мільйонів», свідчення Бах-Зелевські про Гіммлера, зроблені у Нюрнберзі, до цього часу використовуються байкарями історії.
Це здається невірогідним, але правда про Гіммлера подається його масажистом і лікарем Феліксом Керстеном. Він був антифашистом, ворогом режиму і підтримував легенди про те, що інтернування жидів насправді означало їх знищення. Але з його спогадів випливає зворотній висновок, що Гіммлер був проти ліквідації жидів, що він надавав перевагу їхній еміграції. («Memoirs», 1940–1945, London, 1956, стор.119). Керстен не згадує навіть Гітлера у виношуванні планів масового знищення, але правдоподібність його розповіді зменшується, коли у пошуках іншого злодія він заявляв, що Геббельс був справжнім прихильником «ліквідації». Але це просто несерйозно, бо в цей час Геббельс займався Мадагаскарським проектом. I він продовжував ним займатися навіть після того, як цей план був відкладений німецьким МЗС. Так складалися справи зі «свідченнями» у Нюрнберзі. За матеріалами процесу були прийняті тисячі фальшивих письмових свідчень, без перевірки їх вірогідності, а у багатьох випадках, навіть авторства. Типовими із таких «письмових свідчень» були покази Алойса Хольрігеля, члена адміністрації концтабору Маутхаузен в Австрії, який став перед трибуналом, що розслідував концтабори у 1947 р. Захист довів, що Хольрігель підписав «зізнання» під допитом і що вони вже використовувались у винесенні вироку генералу СС Ернсту Кальтенбруннеру в 1946р. Звинувачення стверджувало, що у таборі Маутхаузена в'язні умертвлялись у газових камерах, і що начебто згідно зізнанням Хольрігеля, Кальтенбруннер, який був другим в СС після Гіммлера, брав у цьому участь.