Три мільйони жидів у Європі
Таким чином, згідно статистичним даним щодо населення та еміграції, число жидів на теренах, окупованих Німеччиною, було приблизно три мільйони. Приблизно таке ж число ми отримаємо, якщо розглянемо статистичні дані по жидівському населенню, що знаходилось на окупованих територіях. Більша половина жидів, що переселилися до Радянського Союзу після 1939 p., були із Польщі. Можна частенько чути твердження, що війна з Польщею додала три мільйони жидів під німецький контроль і що майже всі польські жиди були винищені. Але факти кажуть інше — перепис жидів, проведений у Польщі 1931 p., дає число 2.732.600 (Reitlinger, «Die Endlosung» («Остаточне вирішення»), стор.36).
Автор вказує, що можливо, 1,17 мільйони з них перебували в радянській зоні окупації до осені 1939 p., з яких приблизно мільйон були евакуйовані на Урал, Середню Азію і Південний Сибір після німецького вторгнення в червні 1941 р. (там же, стор.50). Як ми вже вказували, приблизно півмільйона жидів емігрувало із Польщі до війни.
Журналіст Реймонд Артур Девіс писав, що приблизно чверть мільйона втекла з Польщі за час від початку війни з Німеччиною до вторгнення Німеччини в СРСР і їх можна було зустріти практично в будь якій частині Радянського Союзу («Odyssey Through Helt», («Одіссея через пекло») New York, 1946). Віднімаючи все це із 2.732.600 і додаючи нормальний приріст населення, який, природно, мав місце з 1931 по 1939 pp., ми переконуємось, що не більше 1,1 мільйона польських жидів могли бути під німецьким контролем на кінець 1939 p. Дослідження статистики за населенням було проведено Інститутом Історії в Мюнхені й опубліковано в доповіді Gutachten des Instiluts Fur Zeitgeschichte, (Дослідження інституту історії), Munchen,1956. До цього числа ми можемо додати 300 тисяч жидів, які залишились у Німеччині, Австрії, Чехословаччині, після значної еміграції, що мало місце в довоєнний період. Із 320 тис. французьких жидів 120 тис. були депортовані, згідно заяві прокурора на Нюрнберзькому процесі, хоч, згідно Райтлінгеру, було депортовано 50 тис. ((Згідно документам залізниці число депортованих складало 75.721 (з книги Michael A.Hoffman, «The Great Holocaust Trial», Wiswell Puffin House, Third Edition, 1995).)
Таким чином, загальне число жидів під німецьким контролем було менше двох мільйонів. Депортація із Скандинавських держав була вельми незначною і її зовсім не було з Болгарії. Після включення жидівського населення Голландії (140 тис), Бельгії (40 тис), Італії (50 тис), Югославії (55 тис), Угорщини (380 тис) і Румунії (725 тис), загальне число лише трішки перевищує три мільйони.
Невелика розбіжність в цифрах із цих двох підрахунків пояснюється тим, що другий документ використовує статистику за населенням, зібраним до війни, і він не вказує еміграцію, яка складала приблизно 120 тис. з тих держав, які опісля були окуповані Німеччиною. Таким чином два методи підрахунку дають приблизно однакові результати — три мільйона жидів на теренах під німецькою окупацією.
Евакуйовані радянські жиди
Точні дані про жидів на території Радянського Союзу невідомі, тому часто вельми перебільшуються. Жидівський статист Яків Лещинський стверджує, що в 1939 р. на теренах СРСР, опісля окупованих Німеччиною, було 2,1 мільйони жидів. В додаток до цього біля 200 тис. мешкали в Естонії, Латвії, Литві. Луїс Левін, президент Американської жидівської Ради для допомоги Московії, заявив 30 жовтня 1946 р. в Чикаго, після своєї поїздки до Радянського Союзу — «3 початку війни жиди були одні із перших, кого евакуйовували із західних регіонів, що знаходились під загрозою окупації. Два мільйони жидів були таким чином врятовані».
Це число підтверджується жидівським журналістом Давидом Бергельсоном, який написав у Московській газеті Ainikert 5 грудня 1942 р., що виходила на іддиш — «Завдяки евакуації, більшість (вісімдесят відсотків) жидів України, Білорусії, Литви, Латвії були врятовані. Райтлінгер погоджується з жидівським авторитетом Джозефом Шехтманом, який говорить, що велике число жидів було евакуйовано, хоч між 650 і 850 тис. не змогли виїхати, (Reitlinger, The Final Solution», стор.499). Щодо жидів, які залишилися на окупованій території СРСР, число загиблих можна оцінити тільки вельми приблизно. За оцінками німецької армії, в партизанських боях загинуло приблизно сто тисяч радянських людей, включаючи тих, хто був розстріляний внаслідок репресій, які проводились групами СД німецької армії, а також комісарів, взятих в полон.
Згідно нейтральної Швейцарії, число шість мільйонів нереальне