— Час «великого наказу» (виступу в похід) наблизився. Я почекаю «щасливого місяця».
Розділ шостий
НЕСПОКІЙНА НІЧ ЧІНГІСХАНА
Чінгісхан не любив спати на лежанках, підігрітих довгим димоходом, на яких спали зніжені китайці, чи на пуховиках, вживаних у мусульманських купців. Каган любив почувати під своїм боком тверду землю, і китайський старий слуга підстелив йому на килимі лише складену вдвоє штуку добре вкатаної товстої повсті.
Звичайно каган одразу засинав. Він часто бачив сни і примушував шаманів чи мудрого свого радника китайця Єлю Чу-цая[83] тлумачити, що ці сни віщують, але їхнім тлумаченням не завжди довіряв, діяв так, як вважав для себе за найкраще.
Прокинувшись на світанку, лежачи під теплою соболевою шубою, каган думав про десятки тисяч своїх воїнів і коней, про найкращий шлях, на якому населення зможе прогодувати його ненажерливу армію, про утримання залишених у Монголії його п’ятисот дружин з їхніми дітьми, рабинями і слугами. Думав він іще про донесення численних лазутчиків, яких він заздалегідь розсилав у ті землі, куди готував похід; думав і про своїх синів, ревнивих і заздрісних один до одного; думав про свої болі в ногах і суглобах, думав і про смерть…
Каган розплющив некліпаючі очі без верхніх він і втупився в одну точку. Він дивився в щілину між полотнищами намету. Синів куточок неба. Зірки вже померкли. Іноді чорніла тінь вартового нукера, який сходив з місця, потім поволі вертався назад.
Одна важка думка часто поверталась до кагана. Напередодні походу на захід стара гладка дружина Чінгісхана, Бурте, сказала йому, як завжди, мудрі слова. «Великий кагане, — промовила вона, схилившись головою до землі і важко дихаючи, — ти підеш із військом за гори й пустелі, у невідомі країни, на страшні битви з іншими народами. Чи подумав ти про те, що ворожа стріла може пробити твоє могутнє серце або меч іноземного воїна розрубати твій стальний шолом? Якщо через це станеться жахливе й непоправне (вона думала, але не наважувалася сказати слово «смерть») і якщо замість тебе на землі лишиться тільки твоє священне ім’я, то якому ж із наших чотирьох синів ти накажеш бути твоїм наступником і володарем всесвіту? Оголоси заздалегідь твою волю всім, щоб потім не виникло війни між нашими синами і братовбивства».
До того дня ніхто не наважувався навіть натякнути йому про його старість, про те, що його дні, можливо, вже полічені. Всі твердили, що він великий, незмінний, незамінимий і що всесвіт без нього стояти не може. Одна лише стара, вірна Бурте наважилася заговорити про смерть…
Чи насправді він постарів? Ні, він ще покаже всім таємним заздрісникам, що може скочити на неосідланого коня, поразити дикого кабана списом на скаку і відвести руку вбивці, задушивши його своїми сильними пальцями. Він жорстоко розправиться з усіма, хто зважиться говорити про його кволість або старість…
Але мудра, смілива Бурте все-таки мала рацію, сказавши тоді про наступника. Кого ж із чотирьох синів призначить він своїм наступником? Більше за всіх бажає смерті батькові невгамовний і свавільний Джучі, старший син. Йому тепер сорок років, і він, напевне, жадає вирвати в Чінгісхана кермо царства, а батька посадити в юрту для немічних дідів. Тому він одіслав сина Джучі в найвіддаленіший куток свого царства і приставив до нього таємних наглядачів, щоб вони повідомляли про кожне зітхання і кожний помисел Джучі…
Другий син, Джагатай, більше хоче загибелі своєму братові і суперникові Джучі, ніж смерті батькові. Поки обоє ненавидять один одного і борються, їм нема чого особливо боятися. І він тоді ж вирішив оголосити своїм наступником третього сина, Угедея; він лагідної і безтурботної вдачі, любить веселі бенкети, полювання з соколами, верхогони, він не стане рити яму, щоб штовхнути в неї батька. Такий самий і молодший, четвертий син, Тулі-хан. Вони обоє люблять гульбища, вогонь властолюбства їх не спалює.
Тому, вирушаючи в похід, Чінгісхан оголосив наступником престолу третього сина — Угедея. Але цим він ще більше розлютив двох старших синів, і йому постійно доводиться бути насторожі, чекати замаху, отруєної стріли, пущеної з темряви, чи удару списом крізь завісу намету…
Ображений Джучі відтоді перебуває постійно на віддалі, поперед війська, на чолі виділеного йому тумену. Він намагається відзначитись, він хоче привернути до себе любов воїнів, він прагне слави. Він молодий і сильний… Добре бути молодим…
83
У Китаї, коли монголи завоювали столицю, Чінгісханові представили Єлю Чу-цая, нащадка колишньої царської династії Кіданей. Єлю Чу-цай славився своєю освіченістю, віршами, знанням китайських законів і придворних церемоніалів. Марновірному Чінгісханові він найбільше сподобався як астролог і провісник майбутнього за зірками. Чінгісхан призначив Єлю Чу-цая своїм головним радником у справі управління підкореними землями, і Єлю Чу-цая став видатним діячем Монгольської імперії. Він відзначався невибагливістю в особистому житті, чесністю і вмінням угамовувати гнів Чінгісхана. Після смерті в Єлю Чу-цая не знайшли ніякого багатства, лише книжки й астрономічне приладдя.