[106], хіба не бачиш, що він майже не може дихати? Що за ніч, як у танго Аґустіна Барді[107], бурмотів Оскар, потираючи лікоть, наче спрута з кропив’яною лихоманкою, і місяць такий безтямний, скажи мені, що це за сценарій? Слухай, ці мурахоники з Ла-Плати, я знаю їхній стиль. Серед них принаймні один бразилець, сказав Маркос, Ередіа помітив його й дав йому свого знаменитого копняка, але другий, напевне, розтовк йому обличчя, бо Ередіа не знав, куди йти, коли хотів вернутися до машини. А ти, пробурмотіла Людмила, ідучи з усією швидкістю по вулиці Бак. Я нічого, полячко, копняк у живіт, і то такий, що виблюєш своє перше причастя, наслідок — дихальні ускладнення, більш нічого. Ти хочеш знати, чого вони хотіли, я теж, мій друже. Мабуть, гадали, що Ередіа й Ґомес самі з Монікою, вчотирьох було б легко, це називають доброю наукою, ми навчимо їх літати з Лондона і влаштовувати бійку, кляті макаки, ти ж бачиш їхній стиль. Але, звичайно, не тільки це, Фортунато теж прилетів із Лондона і, можливо, привіз інформацію про Ередіа, таку, що зобов’язує вдаватися до поважних заходів, розумієш, п’ять зламаних ребер або нога, і на якийсь час лікарня забезпечена. Гаразд, ідіть спати, ви заслужили. Стривайте, озвалася Людмила, я зупинюся якраз перед «Лютецією», Оскар, здається, потребує подвійного віскі й багато пластиру. Я подбаю про це, мовила Ґладіс, надто про віскі. А пінгвін, згадала Людмила. Боже милий, вигукнула Ґладіс. Нехай його запхають у зад, побажав Оскар. Болітиме, зауважила Ґладіс.
вернуться
Хуан-Мануель Фанхіо (Juan Manuel Fangio, 1911–1995) — видатний аргентинський автогонщик, п'ятиразовий чемпіон світу в гонках «Формула-1».
вернуться
Аґустін Барді (Agustín Bardi, 1884–1941) — аргентинський композитор, автор багатьох популярних мелодій танго.