– Обличчя в неї куди гарніше за моє, – доброзичливо промовила Френкі.
– Та ні… Просто воно… не давало мені спокою. А після подій на горищі, де ти була такою відважною… Мойра відійшла в тінь. Мене мало цікавило, що сталося з нею. Мене цікавила тільки ти. Ти вся іскрилася. Ти засліпила мене сміливістю!
– Це тільки зовні здавалося, що я відважна, – заперечила дівчина. – Насправді ж я вся тремтіла. Але мені так хотілося, щоб ти захоплювався мною!
– А я й захоплювався. І захоплююся. Я завжди був у захваті від тебе й завжди буду. Ти впевнена, що не зненавидиш Кенію?
– Я обожнюватиму її. Англія мені остогидла.
– Френкі.
– Боббі.
– Заходьте, будь ласка, сюди, – сказав вікарій, прочиняючи двері й запрошуючи всередину представниць Доркаського товариства[18].
Однак, побачивши, що відбувається в кімнаті, він поквапився зачинити двері й вибачитися.
– Один із моїх синів… Він… е-е-е… заручився.
Одна з відвідувачок, здійнявши брову, відказала, що «воно й видно».
– Хороший хлопчик, – мовий вікарій. – Раніше він відмовлявся сприймати життя всерйоз. Але останнім часом змінився на краще. Тепер керуватиме кавовою плантацією в Кенії.
Жінки з товариства перешіптувалися:
– Ви бачили? Він цілувався з леді Френсіс Дервент!
За годину новина облетіла весь Марчболт.
18
Благодійне товариство, зазвичай при церкві, яке забезпечувало одягом бідних. –