Мулен (схоплюючись в п'яному захватi). Музики? Тут?
Рита. А де ж? Я хочу танцювати танок апашiв[23]. З тобою! Хочеш?
Мулен. Розумi ться, хочу! Ха-ха-хаї Гарсон! Музикiв сюди. Хутко! Ми будемо танцювати танок апашiв з Чорною Пантерою. 0-ля! Геть столи! Панове, пересiдайте на другi столи, середина вiльна мусить бути. Штiфе, помагай!
Видко, як гарсон говорить щось хазяїну, той стиску плечима, одповiда , i гарсон бiжить у другий кiнець кабаре. Через якийсь час веде музикiв. Публiка почина пiдходити наперед i зазирати крiзь колони.
Рита (на Мулена). Ач як розходився! Xa-xa-xal Мiгуелес, що ви на мене так дивитесь? Га?
Мiгуелес (серйозно). Я не впiзнаю сеньйору.
Рита. Чому? Весела? О, я вмiю бути дуже веселою. Може, хочете зо мною танок апашiв станцювати?
Мiгуелес. Дякую, я не вмiю.
Рита. Шкода. У вас постать дуже хороша для цього танку. Ви його не вмi те? А я вмiю. О, чудовий танок! О, i музики вже йдуть. Мулен, на середину.
Корнiй (весь час п' i ста хмурнiшим i хмурнiшим. Раптом не видержу й голосно говорить). Запнiть завiсу.
Рита (хутко в його бiк). Що? А ви хто такий? Яке вам дiло? Не подоба ться, можете забиратись. Не смiть запинати! Я хочу танцювати! Прошу всiх, все кафе, весь Париж! Чорна Пантера, коханка Мулена, буде танцювати танок... (До Мулена). Xa-xa-xal А месь Мулен уже й просiяв? О, нi, я ще не коханка i не ашiе месь Мулена! Я - жона артиста Корнiя Евневича. Voilal Ось - мiй муж. А я жона його, буду зараз танцювати танок апашiв. Ну? Музики готовi?
Голос од музикiв:
- Готовi!
Публiка товпиться крiзь колони. Снiжинка щось говорить Корнi вi, але той понуро дивиться на Риту..
Рита. Ну, Мулен, почина мо?
Мулен. Я весь тут.
Рита (плеска в долонi музикам). Алло!
Музики грають. Рита й Мулен танцюють. Дедалi то з бiльшим запалом, якоюсь дикою, п'яною жагою i майстерством.
Снiжинка (захоплено вста й жадно слiдку . До Корнiя). Вона гарна. Медведю! Вона страшно гарна! Рита. Швидше, музики!
Корнiй п' , але не зводить очей з Рити. Кулаки його машинально стискуються. Вiн то схопиться, то знов сяде. I знов п' чарку за чаркою.
Рита. Фу, годi!.. (Важко дихаючи, пiдбiга до Корнiя). Ну що? Гарно танцювала? Га?
Снiжинка. Чудово, Рито!!!
Рита (не звертаючи на неї уваги). Ну? Не думав, що я можу, га? Xa-xa-xa! Думав, тiльки пелюшки мити можу? Що ж ти мовчиш? Подоба ться, кажи?
Корнiй сильно ставить чарку на стiл, не одповiда .
Рита. Ха-ха-ха! Обережно, чарку розiб' ш, двадцять сантимiв кошту , не хватить заплатити. Ха-ха-ха! (Обходить). Мулене, дякую! О, дякую.. Ну що, Мiгуелес, може, ви зо мною хочете? Ах, ви не вмi те! Ну, не треба... А публiки скiльки. (До неї). Цiкаво, правда? Ха-ха-ха! (Публiка розходиться, балакаючи).
Штiф. Ви чудово танцювали, це щось надзвичайне. У вас така пластика...
Рита. Невже? Пластика? О, у мене пластика, ха-ха-ха!.. А ви не п' те? Панове, мусите всi пити, бо буду сердита. Блек, пийте, я не хочу, щоб коло мене були тверезi очi! Мусите всi п'янi бути.
Блек. У п'яного, мадам, очi бiльш тверезi, нiж у тверезого.
Рита. Все одно! Мулен... О, мiй Мулен... якi в тебе зараз чудовi очi. Бiлий Медведю! Подивись, якi очi у месь Мулена. Подивись. Мулен, покажи мо му мужу, якi в тебе очi зараз... Маслянi, жаднi, ха-ха-ха! Такi i в мого мужа були колись... Що ви, панове, шепочетесь? Не вiрите? Спитайте у мого мужа. А Мулен все так же дивиться... Одурiв, правда? Але чекай, ти ще рано дивишся... так. А це забув... (Вийма з-за корсажа карти). Хочеш грати?..
Мулен (з викликом). Хочу!
Рита. А? Не боїшся вже?
Мулен. Все одно. Чим швидше, тим краще! Давай!
Рита. О? А я не хочу... Панове, хто хоче з нами в карти грати? У нас гарна гра. Ми гра мо з Муленом на поцiлунки. Кожний поцiлунок мiй кошту сто франкiв або одна нiч любовi.. Але я на поцiлунки тiльки з моїм Муленом граю. Вже програла йому п'ять поцiлункiв, ще п'ять i... i... я твоя? Правда? Amie, га? Ха-ха-ха! Чу ш, Бiлий Медведю? Хочеш грати з нами?.. Але, бiдний, чим же ти гратимеш? Хiба полотном? Ха-ха! Ну, Мулен! Граймо! Панове, хто хоче? Мiгуелес? Блек? Кардинал?
Сафо. Я хочу грати!
Рита. О? Чудесної Теж на поцiлунки?
Сафо. О, нi, я на грошi. Кардинал, я хочу грати.
Мулен. Штiфе! Грай! Ставка - скiльки хто хоче. Гра - штос.
Всi тихо мiж собою балакають. Пiдходить Янсон.
Рита. Поцiлунок на червоного короля. На тебе, Бiлий Медведю! Ха-ха-ха!
Мулен. Ще хто?
Янсон. На жирову кралю сто франкiв або один поцiлунок.
Снiжинка (схопившись вражено). Янсоне, це що?
Янсон (спокiйно). Краса вигра .
Мулен. Ще хто?
Сафо. I я на жирову кралю десять франкiв.
Рита. Ого! Швидше, Мулене!
Мулен. Ще хто? Нiкого? Одчиняю колоду. (Да направо й налiво).
Сафо. Жирова краля! Програла!
Мулен. Побита!
Янсон (спокiйно). Краса вигра .
Рита. Ну, Бiлий Медведю? Хто кого: чи Мулен тебе, чи ти Мулена?
Мулен. Раз-два. Раз-два. Червоний король. Побитий. Шiсть поцiлункiв! Прошу. Хто ставить?
Кардинал (виймаючи гаманця). Гм! Я волiв би, дитинко, щоб ти грала на поцiлунки. (Да грошi).
Сафо. Он я-як? Ах, ти ж... Ну, чекай!
Рита. Два зразу на червоного короля! Кiнчать -так кiнчать!
Мулен (в захватi). Чудово! Ще хто?
Янсон. Сто на жирову кралю.
Сафо. Я десять на неї!
Мулен. Чудово! Одчиняю колоду. Раз-два. Раз-два. Раз-два. Червоний король. Побитий. Вiсiм поцiлункiв!..
Сафо. Далi ж, далi! Що за свинство!
Мулен. Ах, далi... (Зда ).
Рита. Бiлий Медведю! Побива тебе Мулен! Та що ти все п' ш? Ти б краще пограв! Га? Не хочеш? Останнi два поцiлунки ставлю... (В голосi мука i одчай завзяття). Прощайся. Ну?
Корнiй помалу вста й пiдходить до столу, заклавши руки в кишенi.
Мулен (з легкою тривогою, але й з викликом дивиться на нього). Месь Корнiй хоче грати?
Корнiй. Нi, хочу дивитись.
Рита. Тiльки дивитись?
Сафо (незадоволено). Е, я не хочу грати, як так.
Кардинал. То найкраще, дитинко, давай сюди грошi. То не наша гра.
Мулен (до Рити). Ну? (Випива склянку вина).
Рита (вста . Глухо). Уже вiсiм? Бiльше нiхто не хоче грати?.. Ну, розумi ться. Значить, зараз кiнець?
Ну!.. Зна те що, Мулене: або квит на все, або... кiнець грi i... всьому. Хочете?
Мулен (хвилюючись). На все квит чи тiльки на поцiлунки?
Рита. Ха-ха-хаї I тут торгу ться. Нi, за рукавички, що ви сьогоднi купили, я вам зостанусь винна п'ять франкiв! Кiнець або так, або так! Ну?
Мулен. Добре. На червоного короля?
Рита. На червоного короля!
Мулен (здушено). Одчиняю колоду. Раз-два. Раз-два.
Корнiй. Стiйте. (Дуже хвилю ться, хрипло). Нi, нiчого... здавайте!
Рита. Що ти хотiв? Що ти хотiв? Чекайте, Мулене! Що ж ти хотiв, говори скорiше! Ну? Ну, що? Ну, говори ж, ти!
Корнiй. Нiчого, далi...
Рита (дико). А-а! Ну, так далi, Мулене, далi, швидше кидай подлого червоного дурня! Швидше ж, ну!.. Руки дрижать, - теж мужчина!
Мулен (трясучись весь). Раз-два. Раз-два. (Всi напружено слiдкують).
Рита. Швидше! Швидше!
Мулен. Червоний король! Побитий!
Рита (тихо опускаючись на стiлець). Ну, от i кiнець. Побитий. (Заплющу очi й сидить як мертва). Тепер кiнець.
Корнiй (хрипло, голосно). Ну, а тепер весь квит на мо полотно... На полотно. Ну?
Мулен (розтеряно). На полотно?
Рита хутко пiдiйма ться й напружено застига .
Корнiй. Так, на мо полотно. Не варте?.. Програю, ваше полотно i... Чорна Пантера. Виграю... мо полотно... i... Чорна Пантера.