Робін взяла іще один листок.
-------------------------------
Аномія @AnomieGamemaster
Пишуть, що Еді Ледвелл здійснила «спробу самогубства», її агент мовчить. Хтось щось знає?
10.59 пп 24 трав. 2014
-------------------------------
Аномія @AnomieGamemaster
Джерело каже, що вона у Кенсинґтонському шпиталі. Схоже на передоз.
11.26 пп 24 трав. 2014
-------------------------------
До цього Еді додала: «Аномія вже за кілька годин знав про це. Я думала, що в курсі був тільки Джош».
-------------------------------
Аномія @AnomieGamemaster
Гм-м-м .....
-------------------------------
Джонні Б @jbaldw1n1>>
У відповідь @AnomieGamemaster
дивно, у мене в тому шпиталі працює сестра, вона її бачила, зайшла власними ногами весела і неушкоджена
12.16 пп 24 трав. 2014
-------------------------------
Брехня. Я не заходила туди «власними ногами». Я взагалі нічого не пам’ятаю, мене привезли непритомну. Цей Джонні ще один його ельф-помічник, який пише для нього брехливі твіти.
-------------------------------
Аномія @AnomieGamemaster
?
-------------------------------
Саллі-Анна Джонс @SAJ345_>
У відповідь @AnomieGamemaster
Це не жарт, але в тому шпиталі роблять косметичні операції. Якби було передозування, була б і заява, хіба ні?
1.09 пп 24 трав. 2014
-------------------------------
Саллі-Анна — фейковий акаунт, створений того самого вечора, більше вона ніколи нічого не писала. Відтоді почали говорити, що я робила операцію на носі.
Нижче наводилися відповіді на новини про невдале самогубство Ледвелл.
-------------------------------
Макс Р @mreger#5
У відповідь @AnomieGamemaster
Повна прутня. Вона поїхала пиляти свою бридку носяку
#носоґейт
-------------------------------
Учень Лепіна @LepinesD1sciple
У відповідь @AnomieGamemaster
Хтось живе поруч? Можна сфоткати її, як виходитиме
#носоґейт
-------------------------------
Аль Ґіззард, есквайр @Gizzard_AI
У відповідь @AnomieGamemaster
померти, бо невдало попиляли носа, оце буде істерика
:D:D:D
-------------------------------
ДрекМояТотемнаТварина @playDreksgame
У відповідь @Gizzard_AI @LepinesD1sciple @AnomieGamemaster
:D:D:D:D:D:D:D:D:D:D
-------------------------------
ЗоЗо @inkyheart28
У відповідь @AnomieGamemaster
Не смйітеся , а що як вона спрдві.
-------------------------------
Лора Мей @May_Flower*
У відповідь @AnomieGamemaster
якщо вона справді хотіла себе убити, так не можна
-------------------------------
Енді Редді @ydderidna
У відповідь @May_Flower* @AnomieGamemaster
якби вона насправді це зробила, вже була б заява
#жаліснийтролінґ
-------------------------------
Робін глянула на годинник: треба виходити, якщо вона хоче встигнути на перегляд квартири в Актоні. Вона закрила теку і винесла її у приймальню разом із порожнім горнятком. Мідж сиділа на дивані, додаючи свої нотатки до справи Гріховоди.
— Є плани на вечір? — спитала Пат, коли Робін взяла пальто з гачка біля дверей.
— Дивлюся квартиру в Актоні, — відповіла Робін. — Дай Боже, щоб була краща за попередню, що я переглядала. Там вся ванна кімната була у плісняві, а раковина відходила від стіни. Ріелтор сказав, що треба
«косметичний ремонт».
— Нерухомість в Лондоні — то срань, — буркнула Мідж, не піднімаючи очей від нотаток. — Я живу натурально в яєчному лотку.
Робін попрощалася з колегами і вийшла. Внизу, на Денмарк-стріт, було зимно. На шляху до метро вона вдивлялася в обличчя перехожих, виглядаючи Еді Ледвелл — раптом та помітила, що забула теку — але не зустріла її.
Була майже година пік. Робін щось гризло, але що саме — вона не могла визначити. Вона уже стала на ескалатор, коли зрозуміла, що річ не в Еді Ледвелл.
За графіком Страйк не мав завдань на цей вечір. То де ж він ночує, що завтра йому зручніше буде вийти до квартири Спритника на Слоун-сквері, а не до школи Ніжок у Камдені?
8
Дівча безжурне, без страху,
Із добрим серцем теж...
Але уміла дошкулить,
Словам не знавши меж.
Крістіна Россетті,
«Джессі Камерон»
Вхід до «Найтджару», бару-спікізі, куди Страйк попрямував того вечора, знайти було непросто. Спершу він пройшов повз непоказні дерев’яні двері на Сіті-Роуд і мусив повертатися. Він подзвонив у двері, назвався, тоді спустився до напівтемного підвального приміщення, де панували темне дерево і гола цегла.
Це було шосте побачення Страйка з Меделін Курсон-Майлз. У попередні вечори вони зустрічалися у якомусь барі чи ресторані (обирала Меделін), а тоді йшли до її оселі у Пімліко, де ще жив син Меделін — Генрі, якого вона народила у дев’ятнадцять років. Батько Генрі, за якого Меделін не виходила заміж, також мав дев’ятнадцять років, коли вона завагітніла. Він став успішним дизайнером інтер’єрів, і Страйка вразило те, наскільки дружні стосунки підтримує з ним Меделін.
Розійшовшись із батьком Генрі, Меделін взяла шлюб, а тоді розлучилася з одним актором — той покинув її заради зірки першого фільму, в який потрапив. Страйк, понад сумнів, помітно відрізнявся від богемних персонажів, з якими раніше зустрічалася Меделін; на щастя для детектива, цей контраст припав їй до смаку. Що ж до сімнадцятирічного Генрі, той тільки бурчав, коли доводилося зустріти Страйка в домі Меделін. Страйк не ображався. Він чудово пам’ятав, як сам ставився до чоловіків, яких приводила додому його мама.
Детектив був цілком задоволений тим, що нова подруга сама обирає місця для зустрічей: в його житті так давно домінувала робота, що він ледве уявляв, де в Лондоні можна добре провести вечір. Деякі його колишні — особливо Шарлотта, з якою він був навіть заручений — вічно висловлювали невдоволення закладами, куди Страйк міг собі дозволити їх запросити, але тепер він нарешті добре заробляв і міг не перейматися цифрами у рахунках. Єдиним слизьким моментом було те, що часом Меделін ніби забувала, що чоловіку таких габаритів мало ввечері після робочого дня перехопити якусь закуску у барі, тож Страйк завбачливо з’їв біґмак, перш ніж іти до «Найтджару», де, як запевнила Меделін, подають добрі напої і грає жива музика.
Страйка провели до столика на двох. Він сів і налаштувався почекати. Меделін зазвичай запізнювалася мінімум на пів години. Вона керувала дуже успішним бізнесом із флагманською крамницею на Бонд-стріт, де продавала та давала в оренду ювелірні прикраси багатим клієнтам, серед яких були зірки першої величини та члени королівської родини. Страйк потроху звикав до того, що Меделін завжди приходила збуджена і спершу бурхливо розповідала про справи на роботі, а тоді, випивши трохи алкоголю, розслаблялася. Меделін сама себе створила; Страйку подобалися в ній відданість власній справі, пристрасть до бізнесу та її дотепні зауваження про людей, які зневажали Меделін за плебейський акцент і походження. А ще вона була гарна й отримувала задоволення від сексу з ним, що після довгого періоду вимушеного целібату й небезпечного моменту з Робін на сходах «Рітцу» стало бальзамом для його самолюбства. І хоч Страйк ще нікому з друзів не розповідав про Меделін, для себе він вирішив, що постарається дати цим стосункам шанс.
— Дякую, я ще почекаю, — сказав він офіціантці, яка підійшла по замовлення, і наступні двадцять хвилин присвятив вивченню барної карти, яка відрізнялася чималою кількістю позицій та екстравагантністю рецептур. Парі за сусіднім столиком принесли келихи, на вінцях яких коливалося щось схоже на цукрову вату. Страйк би краще випив улюбленого темного пива марки «Дум бар».
— Котику, вибач, я знову спізнилася, — нарешті почувся задиханий голос Меделін. Вона вбралася у замшеву мінісукню й чоботи і виглядала, як і на кожній їхній зустрічі, чудово. Опустившись на стілець поруч зі Страйком, вона обвила його рукою за шию і поцілувала у губи. — Треба було зустрітися з юристами... Боже, як кортить випити! Вони подивилися фото і погодилися, що ті сучки з «Ельдорадо» вкрали мій дизайн. Півтори години пояснювали мені, чому так важко буде це довести! Ніби я сама не знаю! Видно, якщо десять разів сказати одне і те саме, сплине більше часу, а оплата в них погодинна... Пізніше, я ще не дивилася, — рикнула вона на офіціантку, яка підійшла спитати, що гостя буде. Дівчина ретирувалася. Меделін взяла у Страйка барну карту.