Тім відступив ще на крок.
— Не знаю, що Зої розповідає людям, — почав він, затинаючись, — але вона дещо...
— Хвора на голову? Вар’ятка?
— Іноді дівчата закохуються у старших чоловіків і сприймають цілком безневинні речі як...
— А, тобто вона не зрозуміла, що ти пхав у неї свій прутень суто платонічно? — спитав Страйк, і далі наступаючи на Тіма, який задкував від чоловіка на милицях. — А знаєш, що тепер буде?
— Що? — спитав Тім.
— Я спробую переконати Зої звернутися в поліцію. Якщо вона відмовиться — я передивлюся твіттерські сторінки інших дівчаток, на яких ти підписався. Моя партнерка уклала вичерпне досьє на тебе і твою поведінку в інтернеті. Є як мінімум один дуже стривожений батько, який з радістю відгукнеться на мою пропозицію.
Здавалося, що Тім зараз впаде на коліна чи розридається.
— Якщо ти ще хоч раз близько підійдеш до Зої Гай, — мовив Страйк, — я особисто здійсню ампутацію, та підріжу тобі зовсім не ногу. Второпав?
— Так, — прошепотів Тім.
— А тепер, курва, вши...
Чорні двері за спиною Тіма прочинилися. З них вийшли Робін та Зої.
— Тіме! — гукнула Зої.
Ашкрофт проігнорував її і швидко-швидко пішов геть. Коли Зої кинулася слідом, він зірвався на біг і зник за рогом. Погляди Страйка та Робін зустрілися, і остання одразу зрозуміла — принаймні у загальних рисах — що тут щойно сталося.
— Ми підвеземо Зої до метро, — сказала Робін. — Вона сьогодні ночуватиме у моєму номері в готелі.
— Ні, — промовила Зої; тепер Страйк бачив брудні доріжки від сліз у неї на щоках. — Я хочу бачити Тіма...
— Але він вас не хоче бачити, — сказав Страйк.
— Чому? — спитала Зої, і по її обличчю заструменіли нові сльози.
— Пропоную поговорити про це у машині, — сказав Страйк і відчинив задні дверцята. — Сідайте.
103
Все, завершено. Що завершено?
Справи знані чи несподівані:
Час — уменшено; життя — звершено.
Чи поля ще стоять незасіяні?
Чи лишаться бруньки нерозвіяні?
Крістіна Россетті,
«Амінь»
— Ти міг проявити більше співчуття, — дорікнула Страйкові Робін трохи згодом.
Вони зі Страйком зупинилися у провулку біля станції «Тафнелл-Парк», куди щойно зайшла Зої. Дівчина мала при собі картку-ключ від номера Робін та сто фунтів готівкою, вручені Страйком.
— Я дуже співчуваю, — відповів Страйк. — А то чого б я погрожував відірвати Ашкрофту прутень?
Тридцять хвилин вони втішали Зої, яка горювала через поспішну втечу Ашкрофта, а тоді пояснювали, як влаштовані готелі, бо Зої в них зроду не бувала. Втім, дівчина дуже боялася, що Аномія прийде по її душу, тож зрештою повірила, що ніхто не викине її з готелю «Зет» за несхожість на Робін, і навіть дозволила Робін обійняти себе на вершечку сходів до метро.
— Вона подзвонить Ашкрофту, щойно буде зв’язок, — мовила Робін.
— Якщо він не геть дурний, то не візьме слухавки, — відповів Страйк.
— Вже ніколи.
— Ти ж розумієш, що якщо він — Аномія...
— Він не Аномія, — відповів Страйк. — Я щойно його викреслив. На дев’яносто відсотків точно.
— Яким чином? — спитала дуже здивована Робін.
— Розкажу, щойно ти розкажеш, що там було у квартирі Зої.
— Все є тут.
Робін дістала з сумки мобільний, відкрила запис і натиснула відтворення.
Страйк із кам’яним обличчям слухав, як Зої розповідає про намір Аномії зробити з нього та Робін «Ледвелл і Блея». Коли запанувала тиша, яку порушувало тільки клацання клавіатури, Робін пояснила:
— Це я зайшла у гру. Там було два відкритих канали, і Паперовобіла поводилася... абсолютно інакше. Назвала Моргауса слизьким збоченцем, сказала, що сита ним по горло. А тоді я раптом відзначила, що Аномія та Паперовобіла ніколи не пишуть водночас, і щойно я вказала на це — в обох каналах — мене негайно забанили. Я впевнена, що це...
— ...одна і та сама особа, — погодився Страйк. Він потягнувся до телефона і натиснув паузу. — Чорт. Чорт! Ну звісно ж: Паперовобілу було створено, щоб шпигувати за Моргаусом. Дізнаватися його справжню думку, чи не збирається він піти з гри...
— ...і щоб утримувати його у грі, — додала Робін, — бо Вікас подорослішав, відколи допоміг її створити, правда? Він мав усе більший успіх у реальному світі, а Аномія розумів, що замінити його практично неможливо. Я бачила, як Аномія накинувся на нового модератора на ім’я ДрекНудикує, який не впорався з роботою.
Паперовобіла з’явилася у «Грі Дрека» приблизно тоді, коли Вікас та Рейчел посварилися. Не думаю, що то був збіг. Рейчел згадувала, що Аномія ревнував Вікаса, сердився, що той подружився з Рейчел. Паперовобіла стала ідеальним інструментом, щоб назавжди віднадити Вікаса від Рейчел.
— Плюс чужі нюдси, які Аномія показував також іншим чоловікам, — додав Страйк, швидко міркуючи. — Які шанси того, що Олівер Піч пішов на Комікон, думаючи, що там руда красуня допоможе йому спіймати Аномію?
Він знов увімкнув запис.
Коли Зої заявила, що сексуальні стосунки з Ашкрофтом почалися за її ініціативою, Страйк буркнув «гівна шматок», а коли Зої вимовила слова «це Нільс», прокоментував уже на повен голос:
— Якого хріна?
— Чш-ш. Слухай, — відповіла Робін, показуючи на мобільний, з якого тепер лунав її голос:
— Чому ти вважаєш, що це Нільс?
— Багато причин. Я була в шоці, коли вперше побачила вітраж у Норт-Ґров. Там було слово «аномія», і я того вечора сказала на модерці: «Ви не повірите, я сьогодні бачила вітраж зі словом “аномія”, чи не дивина?» І Аномія негайно написав мені в приватний канал, щоб я ніколи більш не патякала про цей вітраж, бо він мене забачить. «Нікому про нього не кажи». Він так дивно повівся.
— Аномія згадував Норт-Ґров?
— Ні, але мені здалося, що він знає, де той вітраж, і я подумала, що він там міг бувати і саме так придумав собі ім’я.
Потім якось Нільс розповів мені про аномію і що це означає. Сказав, що треба мати, ну, мету, треба підтримувати зв’язок з іншими людьми, і що комуна — це найкращий спосіб життя, бо коли живеш у комуні, можна не боятися аномїі, і що я маю звідси виїхати і жити в Норт-Ґров. Маріам казала те саме. Я подумала, що то вони з люб’язності. Але не переїхала, бо Тім був проти. Сказав, там нам не буде приватності.
Потім я почула, як Нільс і Пез рузмовляють про Еді, і підслухала, бо я так сподівалася, що вона колись прийде до Норт-Ґров і я з нею пузнайомлюсь.
Але вони таку гидоту про неї казали... Я думала, вуни пишаються, що з нею знайомі, що вуна стільки досягла, але ні. Пез рузповідав про ідею коміксу, який вони придумували разом з Еді, поки не з’явився Джош. Сказав, що Еді, мабуть, буде ду нього позиватися, якщо він тепера його домалює і викладе як власний, бо дещо придумала вуна. То була історія про гробаря, який мандрує в часі у труні, готична така. Я подумала, що це дуже круто. Певно, то все вона придумала, воно дуже в її дусі. Пез, певно, тільки мальовав трохи.
А тоді Нільс почав казати всяке про Еді, що я такого від нього ніколи не чула. Він був такий злий! А Нільс же ніколи не злиться. Скаржився, що вона в жодному інтерв’ю за нього не згадала, а він же їй дав дах над головою і де малювати «Чорнильно-чорне серце», а вона все взяла і нічого не віддала. У нього так виходило, ніби без нього вона б ніколи не мала успіху, і ще він казав, що вона з ним фліртувала, щоб дубитися свуго. 1 ще сказав, що Еді ніколи не рузповідала про його творчість і навіть не прийшла на останню виставку.
І я ото слухала Нільса і подумала, що це ж отак само Аномія говорив про Еді, бо одного вечора, коли я тільки з’явилася у грі, Аномія казав, що Еді сучка, бо лає гру, що він підтримує цікавість фандому і робить їй послугу. А тоді сказав мені, що Еді до нього клеїлася в реальному житті, але кинула, як почала заробляти.