Олівер звів зацькований погляд на радника.
— Це неправильно, Клаусе. — Він говорив із таким виглядом, ніби втомився від звуку власного голосу.
— А я й не кажу, що правильно, Оллі. — Волкенхорст потроху заспокоювався. — Не забувай, про що ми розмовляли нещодавно. — Клаус по-особливому поводився зі словами, він неначе обгортав їх захисною плівкою перед тим, як вимовити, пом’якшував їхнє значення, не змінюючи змісту. — Ти найкращий серед німців, яких я знаю, і я пишаюся тим, що працюю з тобою, але ти також наполовину ліванець, і якщо для мене той факт, що твоя шкіра темніша за мою, нічого не важить, то чималу частину твоїх «колег» із ХСС, — промовивши «колег», Волкенхорст пальцями зобразив лапки, — сама лише думка про те, що ти станеш прем’єром, позбавляє сну. Ні, вони не расисти. Хто говорить про расизм? Усі рівні, ХСС підтримує міграційну політику Меркель, але… — Клаус прискалив праве око, — коли в Німеччині йдеться про расу, ти або білий, або ні… Наполовину ліванець на чолі уряду Баварії? Ландтаг до такого не готовий. Поки що ні. Я із цим не погоджуюся, ти можеш на них сердитися, проте так є. Відтак ти мусиш не просто стати spitzenkandidat’ом, мусиш розгромити їх ущент, набрати стільки голосів, скільки жоден із них не бачив у найсолодшому сні, — говорячи, Клаус тицяв пальцем у напрямку Мюнхена, — бо лише в такому разі ти позатикаєш їм пельки. Не думай про щеня. Думай про PEGIDA[125], які набирають сили у Дрездені. Думай про AfD[126], які вдають із себе інтелектуалів-демократів, а насправді сповідують неофашистські погляди. Думай про NPD[127], котрі не приховують, що є наступниками гітлерівської НСДАП. Думай про те, як Йорґ Мейтен, Френк Франц чи ще хтось із послідовників Тіло Сарацина[128], викидатимуть із країни мігрантів, коли прийдуть до влади. Подивися на Трампа в Америці. Хочеш, щоб у нас було так само? Це, по-твоєму, буде правильним? — Волкенхорст перевів подих. Олівер втупив погляд у набряклі жилки на його скронях і, здавалося, не дихав. Клаус закінчив уже розслаблено: — Пригадуєш 2013-й? Хто міг подумати, що після виборів тобі запропонують міністерство? Га? Якби не вік, ти мав би стати прем’єром, відтак міністерство тобі віддавали без питань. Тому те, що ми робимо зараз, усе для того, щоби змістити фокус, щоби після виборів усі обговорювали твої шанси стати федеральним канцлером 2023-го, бо тоді, от побачиш, ніхто навіть не пискне під час голосування за пре…
Олівер сфокусував погляд на радникові та підняв руку, просячи його замовкнути.
— Клаусе, а якщо я не виграю?
Волкенхорст закотив очі, ця розмова вже сиділа йому в печінках. Олівер замотав головою і, збиваючись, заторочив:
— Ні, ні, послухай мене. Що як я не наберу аж так багато голосів? — Він показав на пляму на дорозі. — До чого тоді оце все? Що як хтось кращий за мене…
— Олівере, ти подобаєшся людям. — Клаус підступив упритул. Йому довелося згорбитися, щоб не нависати над підопічним. Крихітні очі неспокійно забігали, немовби вишукуючи на обличчі Олівера невидиму надчутливу точку, в яку можна було б уп’ястися поглядом, однак голос був чітким і впевненим. — Я не завжди розумію, як це тобі вдається, припускаю, ти сам цього повністю не усвідомлюєш, але тебе наділено дивовижною здатністю переконувати людей. Я неодноразово спостерігав, як після короткої розмови з тобою навіть найзапекліші скептики перетворюються на відданих прихильників. — Клаус казав правду. Олівер Морґенштерн, позбавлений привабливості Джастіна Трюдо, мав незриму, але напрочуд чіпку харизму, і Клаус часом думав, що не пам’ятає нічого схожого від часу Джона Кеннеді. — Ти виграєш ці вибори. Це ясно як день. І я тобі для цього не потрібен. Моє завдання — зробити так, щоб восени наступного року ти опинився у кріслі Зеехофера.
Коли Олівер збагнув, що Волкенхорст не відпустить його, щось усередині нього почало обсипатися.
Хвилину чоловіки мовчки дивилися один на одного. Зрештою, не сказавши жодного слова, Олівер сів у машину. Клаус поплескав долонею по блискучому даху «Audi» та пішов до свого «BMW». Олівер склав руки на кермі, якийсь час не рухався, а потім уперся лобом у долоні. У горло наче насипали піску, повітря в салоні здавалося важким і липким. Олівер натиснув кнопку на дверцятах, до упору опустивши вікно. Кілька разів вдихнув на повні груди та збайдужіло спостерігав, як його віддих вогкими плямами лягає на вітрове скло.
Західний вітер приніс із полів земляний запах дощу.
125
PEGIDA (скор. від нім. Patriotische Europäer gegen die Islamisierung des Abendlandes — Патріотичні європейці проти ісламізації Заходу) — німецький антиісламський політичний рух, заснований у Дрездені.
126
AfD (скор. від нім. Alternative für Deutschland — Альтернатива для Німеччини) — націоналістична право-популістська політична партія Німеччини. Основна ідеологія партії спрямована проти Євроінтеграції та проти імміграції іноземців. Керівництво партії відверто підтримує режим Володимира Путіна.
127
NPD (скор. від нім. Nationaldemokratische Partei Deutschlands — Націонал-демократична партія Німеччини) — ультраправа, націоналістична, неонацистська партія Німеччини.
128
Йорґ Мейтен (Jörg Meuthen, нар. 1961) — німецький економіст і політик, федеральний речник політичної партії «Альтернатива для Німеччини».
Френк Франц (Frank Franz, нар. 1978) — голова Націонал-демократичної партії Німеччини.
Тіло Сарацин (Thilo Sarrazin, нар. 1945) — колишній німецький політик, автор резонансної книги «Німеччина самоліквідується» (2010), в якій розмірковує про шкідливість мусульманської імміграції для європейської цивілізації.