Томас Бартон зобразив усмішку й відчайдушно вчепився за неї, бо розумів, якщо не втримає цю, то видушити нову снаги вже не стане.
— Тренере Дербі, Ей-Джею, я прошу вас: подумайте. Я не прошу вас робити щось проти ваших поглядів, ну, щось таке, чого ви не хочете. Якби на початку ви сказали, що Брендон хріновий… е-е, пробачте… що Брендон поганий корнербек, я би встав і пішов, присягаюся, відразу пішов би, щоб не марнувати вашого часу. Але ви ж знаєте Брендона, він не розумака, у будь-кого в моїй родині «С» з математики святкували, як День Незалежності, розумієте, він не втримається в коледжі інакше, ніж… ну… — Том у відчаї закусив губу. Він почувався так, неначе стоїть перед тренером голий. — Але якщо ви говорите, що Брендон міг би отримати стипендію навіть у першому Дивізіоні, то я прошу вас, подумайте…
— Пане Бартон, — перебив тренер (голос був різким, непоступливим), — річ не в тім, чи гарний із вашого сина футболіст. Джонні Манзел, Джош Ґордон, Аарон Ернандес[147] — вони всі були чудовими футболістами, але водночас вони кінчені люди, що принесли лише розчарування своїм рідним, товаришам по команді, всім довкола них. І все через наркотики чи алкоголь. Багато ви знаєте успішних футболістів, які були наркоманами в школі? От і я не знаю. Я не даватиму рекомендацію хлопцеві, який у майбутньому майже напевно стане джерелом проблем.
Том проковтнув колючий клубок і підвівся.
— Дякую. — Він немовби здувався на очах. — Спасибі за відвертість, тренере.
Пізніше того самого дня Віксбург
Витягнувши босі ноги, Том Бартон сидів на терасі, що тулилася до задньої стіни двоповерхового будинку його сестри, Деббі, й допивав третю банку «Урожаю Диявола»[148], коли почув, як у вітальні грюкнули двері. Годинник показував двадцять по третій — надто рано для повернення з роботи сестри, тож це міг бути лише його син, і Том, не обертаючись, гукнув:
— Бі-Ті!
Другим ім’ям Брендона було Тайрон — Брендон Тайрон Бартон, — і Том називав сина скорочено Бі-Ті. Дружина пішла від Тома рік тому, відтак під час відряджень до затоки його хлопець жив із тіткою: Деббі розлучилася із чоловіком 2006-го і своїх дітей не мала.
Упродовж кількох секунд у будинку було тихо, та щойно Том вирішив, що не дочекається відповіді, з вітальні долинуло невдоволене:
— Що?
— Підійди!
Брендон штовхнув сітчасті двері та вийшов на терасу. Високий, сухий, із жилавими руками та маслакуватими плечима. Через зачіску схожий на чорну кульбабку. Його батько влив до рота рештки пива, зім’яв банку, а тоді кивнув на вільний шезлонг.
— Сідай.
Хлопець ступив крок до шезлонга, проте сідати не став. Том відкрив ще одну банку «Урожаю Диявола» й поставив її на невисокий столик поміж садовими стільчиками.
— Пий, — звелів.
— Не хочу.
— Чому не хочеш?
— Не хочу, і все.
— Тоді сядь.
Ніякої реакції. Том підвищив голос:
— Сядь, я сказав!
Брендон, не відриваючи погляду від зашмуляних носаків своїх кедів, упав охляпом у крісло. Вицвіла синтетична тканина під його вагою жалібно рипнула. Том Бартон забрав банку зі столика, зробив ковток і проскрипів:
— Давно ти жереш ту херню?
Підліток звів голову, проте втупився кудись убік, на чагарі за заднім подвір’ям.
— Чого це тебе раптом почало цікавити?
— Відповідай на запитання!
Брендон не видав жодного слова. Том роздивлявся довжелезні синові руки — чудові як на корнера руки, — і раптом відчув нестримне бажання сказати про це хлопцеві, проте… не зміг. Не те щоби засоромився, радше не знав як. Натомість пробасив:
— Я ходив до тренера Ей-Джея.
— І що? — буркнув Бі-Ті.
— Він не дасть тобі рекомендації.
Хлопець пирхнув:
— Срав я з високої гори на його рекомендації.
Том спочатку відчув злість — і через те, що промовив його син, і через, як він промовив це, — та майже відразу по тому його затопила хвиля жалю. Він не хотів, аби Брендон став таким, як він. Чорт, та він сам не хотів бути собою.
— Ти ламаєш… ламаєш… — І знову сплеск роздратування, цього разу через неспроможність дібрати потрібне слово. Ламаєш життя? Надто пафосно… Спортивну кар’єру? А хіба можна ламати те, чого ще немає?.. Псуєш здоров’я? Дуже переконливо для шістнадцятирічного підлітка… Чоловік зрештою злісно випалив: — Блядь, ніхто не дасть спортивну стипендію чортовому нарику!
— Я не нарик! — огризнувся Бартон. А потім уже тихіше: — І до сраки мені та стипендія.
Брови Тома злетіли на цілий дюйм.
147
Джонні Манзел (англ. Johnny Manziel, нар. 1992) — колишній квотербек команди «Клівленд Браунс». Під час виступу за університетську команду встановив безліч рекордів першого дивізіону NCAA. У НФЛ відіграв лише кілька матчів, після чого був вилучений із команди через зловживання алкоголем і непристойну поведінку за межами поля.
Джош Ґордон (англ. Josh Gordon, нар. 1991) — ресивер команди «Клівленд Браунс». 2013-го, у свій перший сезон у НФЛ, став найрезультативнішим ресивером Ліги. 2014-го Ґордона безстроково відсторонили від змагань унаслідок проблем з наркотиками. В інтерв’ю журналові «GQ» гравець зізнався, що вживав наркотики перед кожним матчем ще від часу університету.
Аарон Ернандес (англ. Aaron Hernandez, 1989–2017) — колишній тайт-енд команди «Нью-Інґленд Петріотс», засуджений до довічного ув’язнення за вчинені під дією наркотичних речовин три вбивства. Покінчив життя самогубством, повісившись на вікні своєї камери, у квітні 2017-го.