Лоуренс за спиною Гоукінса завмер, прострелив поглядом залікову зону й упевнився, що корнербеки розмістилися дзеркально. Потім витягнув шию і понад головою товариша оглянув трибуни. Серце ніби от-от розірветься. Монотонне та якесь немовби урочисте гудіння натовпу виснажувало. Ресиверу здавалося, наче всі дивляться на нього, наче весь стадіон знає, що Джаред Коузер цілитиме м’ячем йому в руки. Хлопець зіщулився, неначе зсихаючись під поглядами вболівальників, а тоді звів очі на чорний електронний годинник за спинами захисників. Годинник невблаганно відраховував час до закінчення матчу: 49… 48… 47 секунд. Лоуренс подумав: «Один ярд. Хай йому, лиш один ярд!» Звідти, де стояв Джермейн, до гольової лінії рукою подати. Доки Джаред, надриваючись, роздавав останні настанови лайнменам, Лоуренс скоса кинув погляд на бокову лінію «Ренегатів», де вклякли Білл Вентрон і помічники, і його мозок обпекла думка: чому тренер «Ренегатів» не бере таймаут, аби зупинити час? 44… 43… Якщо м’яч перетне лінію, рахунок стане 31:28 на користь «Загарбників»… 42… 41… і «Ренегати» не матимуть часу, щоби відігратися. Щоби принаймні спробувати…
Лоуренс похолов. Щось не гаразд. Треба зупинити й перепланувати розіграш, однак Джаред Коузер уже відбіг від лайнменів і, нахиливши корпус, наготувався приймати м’яч.
— Ready!
Вигук квотербека струмом ударив по нервах. Лоуренсові м’язи дрібно затремтіли.
— Set!
Ресивер перестав дихати. Очі прикипіли до руки центрального лайнмена, що притискала м’яч до землі.
— Hut!
М’яч зрушив із місця.
Лоуренс спершу смикнувся вперед, нібито намірившись помчати праворуч, до кута залікової зони, проте потім різко крутнув у протилежний бік. Краєм ока ресивер зауважив, як Джермейн учепився в нагрудник «свого» корнера та штовхнув того в бік Брендона. Більше туди не дивився. За крок до гольової лінії на ходу розвернувся обличчям до Джареда. М’яч уже летів до нього. Просто в руки.
Після того відчуття часу цілковито стерлося. Все відбувалося, немов за сповільненого знімання. Відстань була незначною, і м’яч ішов по прямій. Лоуренс наставив долоні. Перед ним нікого — лайнбекери «Ренегатів» зчепилися з лайнменами «Загарбників», позаду теж порожньо. Він сам за крок від гольової лінії. Стежачи, як м’яч наближається, ресивер почав завалюватися назад, аби впіймати м’яч, уже перебуваючи в заліковій зоні, — це відразу дасть тачдаун, утім, коли до м’яча залишалися лічені дюйми, права рука раптом злетіла вгору — щось масивне боляче вдарило під пахву й, перекидаючи, витіснило Лоуренса із залікової зони, — а наступної миті, втративши рівновагу, він упав на газон… і час відновив звичний хід.
Ставши навкарачки, хлопець побачив неподалік Брендона Бартона, що згорнувся калачиком із притиснутим до грудей м’ячем, і лайнбекерів «Ренегатів», які, захлинаючись переможним ревом, вистрибували навкруг нього. Ресивер підвівся та роззирнувся. Маркус Фуллер присів навпочіпки за два кроки від нього й тримався руками за голову з таким виглядом, ніби його зараз знудить. Раян Фостер зняв шолом і затуляв обличчя долонею, наче якесь невидиме світло різало йому очі. Джермейн Гоукінс ішов геть від лінії зіткнення. Лоуренс відштовхнув двох «Ренегатів», що казилися коло нього, та підбіг до Джареда.
— Що сталося?
Квотербек мовчав, уникаючи погляду в очі.
— Що трапилося, Джареде?! — голос ресивера тремтів. «Скажи, що це не те, що я думаю, скажи, що м’яч упав на землю до того, як 21-й упіймав його! Скажи, що в нас іще три спроби…»
— Вони забрали м’яч, — розчавленим, згаслим голосом промовив Джаред. Потім, уже розвертаючись, аби піти геть, кивнув на екран над воротами.
Лоуренс задер голову. Режисери раз по раз прокручували закінчення розіграшу. На екрані було видно, як Брендон налітає на нього ззаду, шоломом підбиває руку, виштовхує його із залікової зони та ловить м’яч. Перехоплення[84]. М’яч у «Ренегатів» за тридцять вісім секунд до завершення матчу.
(звідки він там узявся?)
Це кінець.
(чорт забирай, ЗВІДКИ ВІН ТАМ УЗЯВСЯ?)
Лоуренс зняв шолом і поплівся до своєї бровки. Обличчя було відстороненим, тієї миті він ще нічого не відчував — ні жалю, ні шоку, — не усвідомлював того, що відбулося; мав пройти час, допоки цю порожнечу в грудях почнуть заповнювати збентеження та біль.
84
Перехоплення (англ. interception) — в американському футболі — ігровий епізод, під час якого надісланий ресиверу м’яч перехоплює в повітрі захисник суперника. Перехоплення призводить до завершення наступального драйву та перехід м’яча до команди, що захищалася.