Якоїсь миті Амір торкнув командира за лікоть і показав на щось у вікні.
— Поглянь.
— Що там? — Еліаш витягнув шию і повернув голову праворуч.
— Над вершиною К2[89] немає сніжного савана. — Амір не зводив погляду з велетенської, схожої на піраміду гори на сході, й не помітив, як командир байдуже пересмикнув плечима. — Дивовижно, — прошепотів малайзієць.
Сніг щільною ковдрою вкривав масивні відроги гори, проте відкрита висотним вітрам вершина залишалася чистою — моторошне сіро-коричневе ікло, що пнеться до неба.
— Це К2? — перепитав Еліаш Зоммер. Швейцарець, байдуже, що півжиття провів у Альпах, ніколи не цікавився альпінізмом. Але про Чоґорі, певна річ, чув. Амір у відповідь кивнув. Тоді Еліаш тицьнув пальцем у вершину лівіше від точки, до якої прикипів очима другий пілот. — Той пік ніби вищий за неї.
— Це лише здається. Просто він ближче до нас.
Зоммер промовчав, недовірливо звівши посивілі брови. Бовтанка раптово посилилася.
— Це якась із вершин масиву Гашербрум[90], — припустив Амір, — там із десяток піків, три чи чотири восьмитисячники, я колись читав, що якийсь із них досі не підкорено, мабуть, це один із…
Малайзієць недоговорив. Літак струсонуло так, що пілотів попідкидало над сидіннями. Їх би викинуло з крісел, якби не ремені безпеки. Відразу по тому із глибини салону долинула серія моторошних звуків: спершу щось подібне до шипіння, а слідом за ним — супроводжуваний металевим скреготом вибух.
16:46
Звук був таким сильним, що, здавалося, міг вибити зуби. Водночас із ним пронизливо заквилила аварійна сигналізація, і все це разом майже заглушило свист, із яким повітря виходило з кабіни. Температура різко впала, через холод волога, що була в повітрі, сконденсувалася, і пілотів, як за помахом чарівної палички, огорнув легкий туман.
— Що за?! — Амір попервах розгубився. Вирячені очі заметалися між цифровими моніторами. — Щось вибухнуло!
Більш досвідчений Еліаш, хоч і перелякався не менше за другого пілота, витримку зберіг. З того як заклало вуха, командир одразу збагнув, що лайнер утратив герметичність. На такій висоті вміст кисню у повітрі в чотири рази нижчий, ніж потрібно для дихання, тож передусім потрібно було подбати про кисневі маски. Без масок вони вже за лічені секунди сапатимуть, немов божевільні, й ні про що інше не зможуть думати. Еліаш Зоммер загорлав:
— Розгерметизація! — У розрідженому повітрі голос звучав пронизливо високо, майже пискляво. — Аміре, маска! Швидше, швидше! — Еліаш ривком висмикнув кисневу маску зі спеціальної ніші ліворуч від крісла, мерщій накинув її на голову, затягнув кріплення та глибоко вдихнув. Кисень із сичанням полився крізь регулятор. Голову розпирало від болю, проте в очах одразу проясніло. Командир скосив очі на напарника: — Аміре, ти о’кей? Як чуєш мене?
Амір затягував кріплення на своїй масці.
— Чую добре, — голос малайзійця надходив, як крізь ковдру.
Еліаш вимкнув аварійну сирену й наказав:
— Squawk 77[91].
— Це люк шасі? — Амір усе ще ковзав поглядом по екранах.
Літак дрібно трясло.
— Що? — насупився командир. — Шасі? Ні! — Він роздратовано повторив наказ: — Squawk 77!
Амір виставив на транспондері код 7700, машинально доповів:
— Squawk 77. — А тоді продовжив панічно крутити головою: — Це двигун, так? Щось із двигуном?
Туман розсіювався. Еліаш кинув погляд на індикатори потужності й частоти обертання двигунів.
— Обидва в нормі. — Він поклав праву руку на важіль регулювання тягою двигунів, великим пальцем натиснув кнопку, що деактивувала автомат тяги, і переставив важіль тяги на малий газ: — Починаю екстрене зниження. — Кисню, що подається пасажирам, вистачає на дванадцять хвилин, тобто після розгерметизації екіпаж повинен якнайшвидше знизитися до висоти трьох-чотирьох кілометрів, де пасажири зможуть дихати самостійно, і лише після того з’ясовувати серйозність пошкоджень і вирішувати, де приземлитися. Ліву руку Еліаш поклав на штурвал, великим пальцем потягнувся до кнопки вимикання автопілота: — Деактивую автопілот.
Амір припинив крутити головою, втупився в командира.
— Ні!
Суплячись через спалахи лютого болю в голові, командир екіпажу втупився в малайзійця. Він не зрозумів, і Амір вигукнув удруге, гучніше:
89
К2, або Чоґорі — друга за висотою гірська вершина після Джомолунгми, 8611 метрів над рівнем моря.
90
Гашербрум — гірський масив у горах Каракорум, розкинувся в контрольованому Пакистаном регіоні Кашмір неподалік кордону з Китаєм.
91
Squawk — чотиризначний код автоматичного надсилання транспондера літака у відповідь на запит з активного радіолокатора диспетчерської станції. Транспондер (від англ. transmitter-responder — передавач-відповідач) дає змогу ідентифікувати літак, допомагає системі уникнення зіткнень запобігати небезпечному зближенню літаків, а також надсилає радару дані про висоту польоту. Термін «squawk» використовують диспетчери під час присвоєння ідентифікатора, за яким радар упізнаватиме лайнер, наприклад: «Emirates 308, squawk 0464». Також є спеціальні коди: 7500 — захоплення літака, 7600 — втрата зв’язку, 7700 — аварійна ситуація. Вигук капітана «Squawk 77!» означає, що він наказує другому пілотові встановити на транспондері код 7700 і в такий спосіб повідомити диспетчеру про технічні проблеми на борту.