Выбрать главу

Р е ц е н з е н т и:

В.І. Тютюгін — кандидат юридичних наук, професор (Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого»)

І.О. Зінченко — кандидат юридичних наук, доцент (Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого»)

Керівник колективу укладачів — к.ю.н., доц. Гродецький Ю.В.

Укладачі — учасники гуртка з кримінального права під керівництвом к.ю.н., доц. Гродецького Ю.В.:

Іваницька Дар'я В'ячеславівна

Іллюк Ольга Валеріївна

Кердзевадзе Інна Рамазівна

Лапоног Марина Олександрівна

Пасічник Тетяна Віталіївна

Солонська Олена Миколаївна

Передмова

Даний практичний посібник є результатом роботи учасників гуртка з кримінального права під керівництвом к.ю.н., доц. Гродецького Ю.В., яка виконувалась протягом 2011-2012 учбового року в Національному університеті «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». Метою вказаної роботи є виявлення та систематизація визначень, передбачених у різних постановах Пленуму Верховного Суду України та порівняння їх з дефініціями Кримінального кодексу України. На думку авторів посібника це дозволить виявити розбіжності в аналогічних дефініціях, та буде сприяти їх вдосконаленню й уніфікації.

У посібнику використані постанови Пленуму Верховного Суду України, які були прийняті після набуття чинності Кримінальним кодексом 2001 року, та декілька постанов більш раннього часу, що частково не втратили своєї актуальності. Перелік цих постанов наводиться на початку роботи. До уваги брались лише визначення, які мають значення для кримінального права. Дефініції розташовані за алфавітом. При цьому за основу було взято не перше слово речення, а перше слово назви поняття, що визначається. Укладачі намагались максимально дотримуватись тексту постанов Пленуму Верховного Суду України. Утім в окремих випадках речення, в яких були закріплені дефініції, містили слова, що не стосувались цих визначень. У такому разі вказані слова не зазначались, а на їх місці ставилися три крапки.

Зміст визначень, які законодавець передбачив у КК України, Пленум Верховного Суду України у своїх постановах не може змінювати. Проте у деяких постановах вказане правило порушено. Наприклад, у ч. 3 ст. 28 КК міститься таке визначення: «Злочин визнається вчиненим організованою групою, якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення цього та іншого (інших) злочинів, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи». У п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №13 «Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об’єднаннями» при визначенні поняття організованої групи робиться посилання на ч. 3 ст. 28 КК, але сама дефініція відрізняється від законодавчої: «Під організованою групою (ч. 3 ст. 28 КК) належить розуміти внутрішньо стійке об'єднання трьох і більше осіб, яке було попередньо утворене з метою вчинення ряду злочинів або тільки одного, який потребує ретельної довготривалої підготовки». У цьому визначенні, зокрема, з’являються нові ознаки — внутрішня стійкість об'єднання, утворення з метою вчинення одного злочину, який потребує ретельної довготривалої підготовки. Натомість, деякі ознаки залишились за межами дефініції. Так, зокрема, відсутня вказівка на зорганізованість, наявність єдиного плану, розподіл функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.

Подібна неузгодженість між положеннями КК України та постанов Пленуму Верховного Суду України на практиці може ускладнити застосування кримінально-правових норм. На думку укладачів посібника, одним з шляхів вирішення виявленої проблеми може бути приведення визначень, які передбачені у постановах Пленуму Верховного Суду України, у відповідність з дефініціями КК України. Певну позитивну роль у цьому може зіграти й даний практичний посібник.

Перелік постанов Пленуму Верховного Суду України, які використовувались при підготовці посібника

1. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 року № 6 «Про практику розгляду судами кримінальних справ про виготовлення або збут підроблених грошей чи цінних паперів» (із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду від 3 грудня 1997 року № 12).