Выбрать главу

7. Саме сьогодні я намагатимуся жити тільки сьогоднішнім днем і не прагнутиму вирішити всі свої життєві проблеми одразу. В мене вистачить снаги упродовж дванадцяти годин виконувати ту роботу, яка наповнила б мене жахом, якби мені довелося виконувати її все життя.

8. Саме сьогодні я складу програму моїх дій. Я запишу, що я маю намір робити кожної години. Може, я не зумію точно дотримуватися всіх її пунктів, але таки складу її. Це позбавить мене одразу двох лих: поспіху і нерішучості.

9. Саме сьогодні я півгодини спокійно побуду наодинці з собою. Я думатиму про Бога, щоб мати змогу ширше подивитися на своє життя.

10. Саме сьогодні я нічого не боятимуся, — зокрема, не боятимуся бути щасливим, тішитися красою, любити і вірити, що ті, кого люблю я, люблять мене.

Якщо ви хочете виробити у себе умонастрій, який забезпечить вам спокій і щастя, дотримуйтеся Правила 1.

Думайте і поводьтеся життєрадісноі почуватиметеся життєрадісним.

Розділ 13

Зведення рахунків дорого вам коштуватиме

агато років тому мені довелося відвідати Єллоустонський національний парк. Увечері разом із іншими туристами ми сиділи на балконі готелю і милувалися чудовим краєвидом. Невдовзі перед нами з'явився господар тутешніх лісів, на появу якого ми чекали, — ведмідь грізлі. Він вийшов на освітлений майданчик і спокійно взявся жерти недоїдки з готельної кухні. Тутешній лісник, майор Мартіндейл, сидячи верхи на коні, розповідав збудженим туристам про ведмедів. Ми дізналися, що грізлі може впоратися з будь-яким іншим звіром Західної півкулі, за винятком, хіба що, бізона і кадьяцького ведмедя. Втім, я звернув увагу, що на освітленому майданчику поруч із грізлі був ще один звір — скунс. Грізлі не чіпав його, хоча міг би вбити скунса одним помахом своєї лапи. Чому він цього не зробив? Бо з власного досвіду знав, що такий вчинок не має сенсу.

Я теж переконався в цьому. Коли я хлопчиськом жив на фермі, я ловив чотириногих скунсів у чагарниках на березі Міссурі. А коли виріс, то зіткнувся з декількома двоногими скунсами на тротуарах Нью-Йорка. Мій сумний досвід спілкування з цими істотами навчив мене уникати скунсів обох видів.

Відчуваючи ненависть до ворогів, ми дозволяємо їм взяти гору над нами. Вони впливають на наш сон, наш апетит, наш артеріальний тиск, наше здоров'я, наше щастя. Наші вороги танцювали б від радості, якби знали, стільки неспокою, мук і клопоту вони нам завдають. Це, звісно, надає їм чудовий шанс поквитатися з нами! Наша ненависть не завдає їм шкоди, але наше життя вона перетворює на суцільне пекло.

Не пам’ятаю достеменно, хто сказав цю фразу: «Якщо егоїстичні люди намагаються використовувати вас із вигодою для себе, викресліть їх зі списку ваших друзів, але не намагайтеся поквитатися з ними. Зведення рахунків завдасть вам більшої шкоди, ніж їм». Думаєте, ці слова належать якомусь ідеалісту в рожевих окулярах? Але ви помиляєтеся. Вони взяті з бюлетеня поліцейського управління міста Мілуокі.

Але чим може зашкодити вам спроба помститися недругові? Насправді, варіантів багато. Журнал Life писав про те, що це може навіть зруйнувати ваше здоров’я: «Головною особливістю характеру гіпертоніків, тобто людей, що страждають на підвищений тиск, є схильність до образ. Коли образи стають хронічними, вони спричиняються до хронічної гіпертонії й серцевих недуг».

Тож, сподіваюся, вам зрозуміло, що коли Ісус сказав: «Любіть ворогів ваших», він проповідував не лише правильні етичні принципи. Він також проповідував принципи медицини XX століття. Коли Він учив прощати до «семи разів по сімдесят», то навчав нас, як убезпечитися від підвищеного тиску, серцевих хвороб, виразки шлунка і багатьох інших недуг.

Нещодавно в однієї моєї знайомої стався серйозний серцевий напад. Лікар призначив їй постільний режим і заборонив гніватися. Лікарі добре знають: якщо у людини слабке серце, то напад гніву може її вбити. Я сказав — може убити? Кілька років тому такий напад справді убив власника ресторану в Спокейні, штат Вашингтон. Зараз переді мною лежить лист від Джеррі Свортаута, начальника поліцейського управління цього міста: «Кілька років тому Вільям Фолкабер — шістдесятивосьмирічний власник кафе у Спокейні — загинув через те, що страшенно розлютився на кухаря, який сьорбнув каву з його філіжанки. Фолкабер вихопив пістолет і погнався за кухарем, але в цей момент його самого наздогнав серцевий напад. Він помер, стискаючи зброю у руці. За висновком судової експертизи, причиною серцевого нападу став гнів».