— Просто певен. У мене природне відчуття щодо того, на що здатні люди, чи напівбоги, байдуже. Геката не обрала би тебе, якби не вірила, що в тебе є сила.
Можливо, це мало б підбадьорити Хейзел. Але не підбадьорило.
У неї теж було природне відчуття людей. Вона розуміла, що спонукає на вчинки більшість її друзів — навіть її брата Ніко, прочитати якого було зовсім нелегко.
Але Джейсон? Жодної зачіпки. Усі говорили, що він природжений ватажок. І вона вірила в це. От він іде зараз за нею, запевняє її, що вона важливий член команди і здатна здолати будь-які перешкоди. Але на що здатний він?
Вона ні з ким не могла поділитися своїми сумнівами. Френк боготворив Джейсона. Пайпер, авжеж, не тямилась від свого хлопця. Лео був його найкращим другом. Навіть Ніко ні на мить не сумнівався в його рішеннях.
Але Хейзел не могла забути про те, що Джейсон став першим кроком Гери у війні проти велетнів. Цариця Олімпу кинула Джейсона в Табір Напівкровок, чим розпочала весь цей ланцюг подій, спрямованих проти Геї. Чому Джейсон? Щось підказувало їй, що ним, саме ним усе й закінчиться.
У полум'ї чи бурі світ гине знову[10]. Так було зазначено в пророцтві. Як би Хейзел не боялась вогню, але буря лякала її більше. Джейсон Грейс був здатен викликати досить лячні грози.
Вона на мить підвела очі й побачила край скелі. Той був лише за кілька ярдів угорі.
Діставшись вершини, вона ледве дихала та обливалась потом. Перед нею тягнулась вдалечінь похила долина, вкраплена чахлими оливковими деревцями та валунами вапняку. Жодних ознак цивілізації.
Ноги Хейзел тремтіли після підйому. Ґейл прагнула йти далі. Тхір гаркнув, зіпсував повітря та помчав у найближчі кущі. Далеко внизу, у каналі, виднівся «Арго II», що скидався тепер на іграшковий човник. Хейзел навіть уявити не могла, як хтось здатен влучно стріляти з такої висоти, ураховуючи вітер та сліпучий відблиск сонця від води. На вході в затоку блищав, наче відполірована монета, величезний черепашачий панцир.
Джейсон піднявся за нею. Він мав такий вигляд, ніби він нікуди й не видирався.
— Де... — почав було він.
— Тут! — відповів голос.
Хейзел здригнулась. Лише за десять футів від них з’явився чоловік. На плечах лук і сагайдак, у руках два старовинні кремінні пістолети, що використовували для дуелей. На ньому були високі шкіряні чоботи, шкіряні штани і сорочка, як у пірата. Його чорні кучері були розпатлані, наче в дитини, зелені очі привітно блищали, але нижню половину обличчя закривала червона хустка.
— Вітаю! — крикнув бандит. — Гроші або життя!
* * *
Хейзел була абсолютно впевнена, що секунду тому його там не було. Він просто матеріалізувався, наче вийшов з-за невидимої завіси.
— Хто ти? — запитала Хейзел.
Бандит розсміявся.
— Скірон! Хто ж іще?
— Хірон? перепитав Джейсон. — Як кентавр?
Бандит пустив очі під лоба.
— Скі-рон, друже. Син Посейдона! Першокласний лиходій! Відпадний хлопчина з усіх боків! Але це зараз неважливо. Я не бачу жодних коштовностей! — скрикнув він так, наче то були чудові новини. — Гадаю, це означає, що ви хочете померти?
— Стривай, — промовила Хейзел. — У нас є коштовності. Але якщо ми їх віддамо, звідки нам знати, що ти нас відпустиш?
— Ох, завжди оце їм потрібно запитати, — поскаржився Скірон. — Присягаюсь Стіксом, що щойно ви віддасте мені все, чого я хочу, я не стрілятиму у вас і відряджу назад, просто в оте урвище.
Хейзел насторожено поглянула на Джейсона. Стікс чи ні, але те, як Скірон сформулював свою клятву, її не тішило.
— А якщо ми нападемо? — запитав Джейсон. — Ти не зможеш одночасно стежити за кораблем і би...
Бам! Бам!
Це сталось так швидко, що мозку Хейзел знадобилась ще мить, аби все усвідомити.
Біля Джейсонової голови заклубився дим. Просто над лівим вухом простягнулась смуга, наче на треку для перегонів. Один з пістолетів Скірона досі був націлений на його обличчя. Інший вказував униз, через стрімчак, наче другий постріл Скірон зробив у бік «Арго II».
У Хейзел стиснуло горло від запізнілого шоку.
— Що ти зробив?
— О, не переймайся! — розсміявся Скірон. — Якби ти так далеко бачила (а ти не бачиш!), то побачила б дірку в палубі між черевиками кремезного парубка, того що з луком.
— Френк!
Скірон знизав плечима.
— Як скажеш. Це була тільки демонстрація. Але, боюсь, вона може стати значно серйознішою.
Він крутнув пістолетами. Куркй повернулись на старе місце. Хейзел підозрювала, що зброя чарівним чином перезарядилась.
10
У книзі «Персі Джексон та Останнє пророцтво», де вперше згадано Пророцтво Семи, другий рядок помилково перекладено, як «у полум'ї й бурі світ гине знову». Точний переклад: «у полум’ї чи бурі світ гине знову».