Октавіан засіпався.
— Тартар? Що це означає?
Рейна передала йому лист.
Октавіан почав читати собі під ніс:
— Рим, Арахна, Афіна — Афіна Парфенос? — Він обурено подивився довкола, наче чекав, що хтось заперечить прочитане. — Грецька хитрість! Греки відомі своїми безчесними витівками!
Рейна забрала записку назад.
— Чому я?
Рейчел усміхнулась.
— Тому що Аннабет мудра. Вона вірить, що ти впораєшся, Рейно Авіло Рамірез-Арелано!
Джейсона наче по обличчю ляснули. Ніхто ніколи не промовляв повного імені Рейни. Вона ненавиділа, коли це робили. Джейсон тільки раз сказав ім’я вголос, коли просто намагався правильно його вимовити, але вона обдарувала його за це вбивчим поглядом.
«Це ім’я маленької дівчинки з Сан-Хуана, — сказала вона йому. — Я залишила його разом з Пуерто-Ріко».
Рейна люто насупила брови.
— Як ти...
— Е-е, — втрутився Гровер Ундервуд. — Тобто твої ініціали «РА-РА»?
Руки Рейни смикнулися до кинджала.
— Але це неважливо! — поспішно промовив сатир. — Слухайте, ми б не ризикували і не йшли б сюди, якби не довіряли інтуїції Аннабет. Римський ватажок, який повертає найважливішу грецьку статую до Табору Напівкровок... Вона знає, що це відверне війну.
— Це не хитрість, — додала Рейчел. — Ми не брешемо. Запитай у собак.
Металічні хорти не відреагували. Рейна задумливо почухала голову Аурума.
— Афіна Парфенос... Отже, легенда не бреше.
— Рейно! — крикнув Октавіан. — Ти ж не збираєшся погоджуватись?! Навіть якщо статуя існує, хіба ти не бачиш, що вони роблять? Ми вже на межі атаки — на межі знищення тупих греків раз і назавжди! І от вони фабрикують оце дурнувате доручення, щоб відвернути твою увагу. Вони хочуть відрядити тебе на смерть!
Решта римлян забурмотіли, гнівно свердлячи очима гостей. Джейсон пригадав, яким переконливим може бути Октавіан — авгур успішно переконував офіцерів пристати на свій бік.
Рейчел Дер встала перед авгуром.
— Прояви повагу, Октавіане, сине Аполлона! Навіть римляни схилялись перед мудрістю дельфійського оракула, посланниці твого батька.
— Га! — фиркнув Октавіан. — Ти дельфійський оракул? Авжеж. А я тоді — імператор Нерон!
— Нерон хоч на скрипці грав[13], — буркнув Гровер.
Октавіан здійняв кулаки.
Раптом вітер змінив напрямок і завирував навколо римлян з шипінням десятків змій. Рейчел оточило м’яке смарагдове світло. А потім вітер ущухнув. Сяяння зникло.
Презирлива посмішка Октавіана розтанула. Римляни заметушились.
— Як знаєш, — промовила Рейчел так, наче нічого й не трапилось. — Я не маю для вас пророцтва, але бачу проблиски майбутнього. Я бачу Афіну Парфенос на Пагорбі Напівкровок. Бачу, як вона принесе її. — Дівчина вказала на Рейну. — А ще Елла бурмотіла рядки з Сивілиних книг...
— Що? — перервала Рейна. — Сивілини книги знищили багато століть тому.
— Так і знав! — Октавіан стукнув кулаком по власній долоні. — Гарпія, яку вони принесли з пошуків, Елла. Я знав, що он те її бурмотіння — це пророцтва.
Тепер я розумію. Вона... вона якимсь чином завчила напам’ять Сивілину книгу.
Рейна недовірливо похитала головою.
— Як це можливо?
— Ми не знаємо, — зізналась Рейчел. — Але, так, Октавіан має рацію. У Елли дивовижна пам’ять. Вона обожнює книги. Десь, колись вона прочитала вашу римську книгу пророцтв. Тепер вона єдиний їхній носій.
— Твої друзі збрехали, — промовив Октавіан. — Вони сказали, що гарпія бурмоче тарабарщину. Вони викрали її!
Гровер обурено пирхнув.
— Вона не ваша власність! Вона жива істота. До того ж, їй подобається у Таборі Напівкровок. Вона зустрічається з одним моїм другом, Тайсоном.
— Циклоп, — пригадала Рейна. — Гарпія, яка зустрічається з циклопом...
— Це не стосується справи! — випалив Октавіан. — Гарпія володіє цінними римськими пророцтвами. Якщо греки не збираються її повертати, захопимо їхнього оракула! Варто!
Двоє центуріонів вийшли вперед і спрямували пілуми на гостей. Гровер приклав сопілки до губ. Він зіграв коротеньку джигу[14] — і списи перетворились на ялинки. Вартові розгублено їх впустили.
— Годі! — крикнула Рейна.
Вона не часто підвищувала голос. І якщо це траплялось, то всі слухали.
— Ми відхилились від мети, — промовила вона. — Рейчел Дер, ти кажеш мені, що Аннабет у Тартарі, проте знайшла спосіб надіслати це повідомлення. Вона хоче, щоб я привезла статую з античних земель до табору.