— Віктимологічний профіль Скотта Шеррінґтона, — згадала Амая. Дюпре задоволено кивнув. — Ви висуваєте припущення, що за цими злочинами стоїть маніяк або мисливець, і це робить загальну картину ще більш зловісною.
— Мисливець? — спитав Шарбу.
— Один виконавець або ціла організація, — відповіла Амая, змірявши Дюпре задумливим, пильним поглядом. — Злочинці, які постачають жертв психопатам, педофілам, колекціонерам, готовим заплатити за це величезні гроші. Вони обирають жертв із групи ризику — зовсім юних дівчат, які теоретично могли би втекти з дому.
А зараз Медора Ліретт повернулася і повідомила нам, де перебуває Самеді.
— Саме тому ви маєте витягти мене звідси, — задихаючись, мовив Дюпре.
— Куди ж ви підете? — заперечив Джонсон. — Наскільки мені відомо, вам розповіли про серйозність вашого захворювання і небезпеку, на яку ви наразите себе, якщо почнете рухатися.
— Мені також розповіли, що медикаментів немає. Єдине, що вони пропонують, — пасивно лежати тут. Їм не вдасться вилікувати мою хворобу. Ви маєте витягти мене звідси.
Джонсон кинув на Дюпре повний відчаю погляд, після чого взяв його руку і міцно стиснув.
— Заради бога! Куди ми вирушимо? Відучора ситуація погіршилася: рівень води піднімався впродовж усієї ночі, і нині затоплено 80 % території Нового Орлеана. У лікарнях не залишилося ліків. З усіх сусідніх штатів прибувають нацгвардійці, проте цього недостатньо. Люди штурмують супермаркети, розбираючи сухий одяг, воду і харчі для дітей. Надходять повідомлення про божевільних, які стріляють у тих, хто це робить. Надворі панує повний безлад. Місто занурилося у хаос, а ви просите мене витягти вас звідси. Але... куди?
Дюпре жестом попросив його нахилитися ближче.
— Якщо я залишусь тут, то помру. Мені потрібен traiteur. Ви маєте відвезти мене до боліт.
Джонсон випростався і здивовано глипнув на нього.
— А хто це такий?
— Traiteur[14] — каджунський знахар, цілитель, чаклун, — пояснив Булл.
Геть ошелешений, Джонсон розвернувся до Дюпре.
— Трясця... — буркнув він, нездатний вимовити щось інше.
Дюпре кивнув.
— Ми поїдемо туди, — прошепотів він. — І заберемо Медору. — Перш ніж Джонсон встиг запротестувати, він докинув: — Вона — свідок. До того ж її хворобу не вилікують у цьому місці.
— Ми шукатимемо його, чи не так? — спитала Амая, дивлячись на Дюпре.
Він не відповів.
— Ось чому ми беремо з собою Медору. Ви гадаєте, що знаєте, де тримають дівчат. І вірите, що вона вкаже нам шлях.
Дюпре зробив глибокий вдих і, докладаючи неабияких зусиль, пояснив:
— Десять років тому інтуїтивне відчуття привело нас до боліт. — Він зазирнув Амаї у вічі. — Там ми виявили поселення і знайшли неспростовний доказ — маленьку брошку, яку опізнала мати Медори. Згодом ми натрапили на величезний маєток — колишню плантацію, що багато років була занедбана. Діставшись туди, ми побачили огорожі, сигналізацію і силу-силенну відеокамер. Ми не встигли отримати ордер на обшук, оскільки того дня пропав Джером Ліретт, а агент Карліно. — Він відвів погляд, не завершивши фрази.
Булл продовжив оповідь:
— Весь цей час ми не випускали той маєток із поля зору. Нам відомо, що він належить якійсь голландській корпорації. У реєстрах значиться, що його перейменували на «будинок Янсена». Оригінальна назва — «Плантація Гранд Баю», хоча каджуни звуть його просто «Гранд».
— Саме це сказала тобі Медора, коли ти запитав у неї про Самеді, — неохоче визнав Шарбу.
— Ви не виключаєте можливості, що вони і зараз привозять туди дівчат? — спитала Амая.
— Чом би й ні? Як я вже казав, ордер на обшук так і не було видано, і наша спроба отримати його не згадується у жодному з тогочасних поліцейських звітів. Ніхто не знає, що цей будинок викликав підозри, — відповів Булл.
Шарбу подивився Дюпре у вічі.
— Це не стосується нашої з Буллом компетенції.
— Викраденнями займається федеральна поліція, а ви входите до складу моєї групи, виконуючи функцію провідників.
— Ми відвеземо вас до знахаря, пошукаємо той будинок, а якщо нічого не знайдемо, повернемося до Нола ні з чим, — запропонував Шарбу.
— Не думав, що мені вдасться переконати тебе, — зізнався Булл.
— Мене тішить перспектива сунути мого носа у справу, що не стосується моєї компетенції.
Усі обернулися і глянули на Амаю.
— Саласар, а ви що скажете?
— А як щодо диригента? За останні години ми суттєво просунулися вперед. Мені здається, що ми точно визначили вік його дітей. Я досі вважаю, що Нельсон лише частково відповідає розробленому нами профілю. Ми мали розмову з його напарником із рятувальної групи й з’ясували, що той справді прикривав його кілька разів. З іншого боку, все вказує на дивну, нелогічну, ірраціональну поведінку, що повністю суперечить діям Мартіна Ленкса або диригента. Версія про страхового інспектора, який виїжджає до вражених ураганом місць, видається дедалі більш вірогідною. Я розмовляла з очільником Американської страхової асоціації. За кілька годин отримаю від нього докладний список імен, з яким можна буде працювати.
— За кілька годин?
— Так, завтра, десь опівдні. Все залежить від того, чи знайду я телефонну лінію.
— Я прошу вас подарувати мені ці години, — мовив Дюпре.
— Що?
— Ви маєте рацію. Я привіз вас сюди заради полювання на диригента. Самеді підвернувся випадково. Ми піддалися спокусі, бо дізналися про нові злочини й вирішили, що маємо можливість організувати гонитву. Я не покину вас тут і не примушуватиму супроводжувати нас, якщо ви цього не хочете. Ви вирішуєте. Але я благаю вас подарувати мені ці години. До завтра.
— Залишається чимало запитань без відповідей, — зазначила дівчина.
— Я відповім на всі, — запевнив її Дюпре.
— А я поставлю вам усі необхідні запитання, — уточнила вона. — Навіть найскладніші. І я хочу почути всю правду. Якщо я запідозрю, що ви щось приховуєте, можете не розраховувати на мене.
— Гаразд.
— І ми якнайшвидше повернемося до Нола, аби продовжити пошуки диригента.
Джонсон раптом посерйознішав і перебив їх, показавши екран ноутбука й щойно отримане повідомлення.
— Погані новини.
Дюпре й Амая розвернулися до нього.
— Такер затримала Нельсона у Тампі. Вони чекали на нього біля будинку його дружини, за яким стежили наші агенти. Нельсон повернувся з поїздки, зупинився перед входом і цілу годину сидів у машині, набираючись сміливості. Потім він неначе збожеволів: помчав до будинку з пістолетом у руці, вибив ногами задні двері, увірвався всередину і почав стріляти. Спецпризначенець, який ховався у вітальні, отримав поранення, але знешкодив чоловіка, поціливши йому в груди. Нельсона доправили до лікарні. Він перебуває у комі, його стан дуже важкий.
Амая розчаровано глянула на Дюпре.
— Такер ні біса не розуміє, чи не так?
50. Марі-Франс
Елісондо
Інспекторка Марі-Франс Рено глянула на свого напарника й зітхнула, ледве стримуючи бажання випхати його з машини. Людовік був хорошим хлопцем — молодим, гарним, геніальним комп’ютерником. Між іншим, вони дісталися сюди завдяки йому — точніше, завдяки його обізнаності з комп’ютерними програмами. Людовік був одним із тих юнаків, для кого університетська освіта є найважливішою метою; зазвичай такі розумники закінчують навчання з блискучим результатом, але в інших сферах життя залишаються безпорадними, мов малі діти. Він щойно отримав посвідчення водія і клянчив ключі від автомобіля з упертістю пса-лабрадора, який проситься на прогулянку. Інспекторка Рено була зрілою жінкою (ближче до шістдесяти, ніж до п’ятдесяти), тож вона щиро захоплювалася тими, хто вправно володіє комп’ютером.
14