Выбрать главу

Саме тому, як ітиметься далі в цій книжці, єдиний шлях розв’язати ці суперечки щодо політичних рішень полягає в тому, щоб перенести їх із площини досліджень на політичну арену та в царину демократичного вибору. Якщо демократія взагалі для когось важлива, то фахівці та обивателі мають розв’язувати проблеми разом. Проте спочатку вони повинні подолати прірву, яка між ними весь час збільшується. Очевидним здається рішення підвищити рівень освіти, але в наступному розділі ми побачимо, що остання, принаймні на рівні коледжів, стала частиною проблеми.

Розділ 3

Вища освіта: клієнт завжди має рацію

Ліберальна освіта має знаходити людей, яких природа нагородила геніальністю та чеснотами і які гідні отримати й оберігати священний запас прав і свобод їхніх співгромадян.

Томас Джефферсон

Містер Бреддок: Скажи мені, будь ласка, нащо були ці чотири роки коледжу? У чому був сенс цієї важкої роботи?

Бенджамін: Ти примусив мене, батьку.

Із фільму «Випускник»
О, ці чарівні сім років

Вища освіта мала б нас вилікувати від хибного уявлення, що всі однаково розумні. На жаль, у ХХІ столітті поширена практика здобуття вищої освіти має зворотний ефект: велика кількість людей, які навчались у коледжі, думає, що вони освічені або навіть повноцінні науковці та експерти. Коледж — це вже не час для навчання та особистісного становлення. Натомість масовий наплив студентів у коледжі й конкуренція за їхні долари призвели до клієнтоорієнтованого середовища, у якому студенти насамперед навчаються тому, що клієнт завжди має рацію.

Перед Другою світовою війною більшість людей не закінчувала навіть школу, а вищу освіту здобували лише обрані. У ті часи в престижних університетах здебільшого навчалися члени привілейованих родин, хоча іноді чоловіки (і дуже рідко жінки) могли нашкребти грошей на оплату навчання або отримати стипендію. Вища освіта була ексклюзивним досвідом, доступ до якого отримувався або через приналежність до певного соціального класу, або завдяки заслугам. Але все-таки навчання в коледжі було ознакою потенціалу людини, а випуск — ознакою досягнення. Університетський диплом був рідкісним і виділяв фахівців і знавців серед решти суспільства.

Сьогодні ж навчання у вишах є масовим. Унаслідок такого широкого доступу до вищої освіти саме слово «коледж» утрачає свій сенс, принаймні коли йдеться про відокремлення освічених людей від решти. «Випускник коледжу» сьогодні означає що завгодно. На жаль, випускник — це не завжди «людина, що має доведене освітнє досягнення».

Критикувати американські коледжі й університети — це те саме, що нападати на їхніх викладачів, до яких належу і я. Серед студентів, які прийшли в університет за чим завгодно, окрім навчання, існує багато стереотипів про пихатих (або радикальних чи відсталих) викладачів. «Хлопчик із коледжу» — так колись старші люди прозивали молодших за віком, маючи на увазі, що освіта не замінить зрілості та мудрості.

Але ця книжка не про те, чому з коледжами все так погано. У мене сторінок забракне, щоб розповісти про це. Тут радше йтиметься про те, чому менше людей стали поважати освіту й фаховість, і про те, як коледжі та університети парадоксально стали частиною проблеми.

Я це кажу, лишаючись захисником американської системи вищої освіти, включно з вільними мистецтвами, які всі критикують. Я скористався ширшим доступом до вищої освіти у ХХ столітті й соціальною мобільністю, яка стала можливою завдяки цьому. Досягнення ВНЗ беззаперечні: університети в США все ще провідні виробники інтелектуального продукту у світі. Я не втрачаю віри в здатність американських вишів давати знання і випускати освічених громадян. Проте факт лишається фактом: багато американських закладів вищої освіти не здатні забезпечити власних студентів базовими знаннями і навичками, які й формують фаховість. Що ще важливіше, вишам не вдається виховати здатність розпізнати фаховість і продуктивно спілкуватися з експертами та спеціалістами в буденному житті. Найважливіша з інтелектуальних навичок, яка водночас опинилась під загрозою знищення в американських університетах, — це критичне мислення, тобто здатність неупереджено, без особистих чи емоційних передсудів вивчити нову інформацію та ідеї, що їй суперечать.