Выбрать главу

— Сьогодні вранці я розмовляв з Ерікою Берґер. Вона була здивована, що ми й досі не побували у них і не оглянули папери, що залишилися після нього.

— Ми дуже захопилися тим, щоб скоріше зловити Саландер, але як і раніше нічого гаразд не прояснили відносно мотиву злочину. Ти б не міг…

— Я домовився з Берґер, що з ранку буду в «Міленіумі».

— Дякую!

У четвер, коли Мікаель сидів за своїм письмовим столом і розмовляв з Малін Ерікссон, він раптом почув, що в редакції задзвонив телефон. Побачивши крізь дверний отвір, що там є Хенрі Кортес, він був перестав звертати увагу на дзвінки, проте десь у підсвідомості в нього відклалося, що телефон дзвонить на столі Даґа Свенссона. Обірвавши розмову на півслові, він так і зірвався на ноги.

— Стій! Не чіпай телефон! — закричав він.

Хенрі Кортес уже поклав руку на слухавку. Мікаель щосили рвонувся до нього. «От чорт, яка там була назва?» — гарячково намагався пригадати він.

— Дослідження ринку «Індиго». Говорить Мікаель. Чим можу зарадити?

— Е-е… Доброго здоров’ячка! Мене звуть Гуннар Бйорк. Я отримав листа, де говориться, що я виграв мобільний телефон.

— Вітаю! — відповів Мікаель Блумквіст. — Телефон марки «Соні Ерікссон», остання модель.

— І це мені нічого не коштуватиме?

— Нічого. Але для того, щоб отримати подарунок, ви повинні відповісти на кілька запитань. Ми проводимо дослідження ринку і глибинний аналіз різних підприємств. Участь в опитуванні забере десь одну годину. Якщо ви дасте згоду, то вийдете на наступний рівень і дістанете змогу виграти сто тисяч крон.

— Розумію. А можна зробити це по телефону?

— На жаль, ні. У процесі дослідження буде показано різну символіку підприємств, яку треба буде впізнати. Ми запитаємо також, який тип рекламних зображень здається вам привабливим, і покажемо декілька варіантів. Вам доведеться зустрітися з одним з наших співробітників.

— A-а… А як мене вибрали?

— Подібні дослідження ми проводимо кілька разів на рік. У даному разі нас цікавлять солідні люди вашої вікової групи. Ідентифікаційні номери вибиралися навмання.

Врешті-решт Гуннар Бйорк погодився прийняти у себе співробітника дослідницького бюро «Індиго». Він повідомив, що сидить на лікарняному і перебуває в літньому будиночку в Смодаларьо, і продиктував, як туди добратися. Вони домовилися зустрітися вранці в п’ятницю.

— Є-єс! — радісно вигукнув Мікаель, поклавши слухавку, і переможно труснув стиснутим кулаком.

Малін Ерікссон і Хенрі Кортес спантеличено перезирнулися.

Літак, яким летів Паоло Роберто, приземлився в аеропорту Арланда в четвер о дванадцятій годині дня. Більшу частину шляху з Нью-Йорка він проспав, так що цього разу, як виняток, не відчув зміни часових поясів.

У США він пробув місяць, обговорюючи проблеми боксу, відвідуючи показові матчі та обмірковуючи проект шоу, яке збирався продати до «Стрікс телевіжн». З професійного боксу він пішов під впливом ненав’язливих умовлянь сім’ї, а також тому, що починав даватися взнаки вік, але думав про це з прикрістю. Із цим уже нічого не можна було вдіяти, залишалося тільки підтримувати себе в спортивній формі, займаючись інтенсивними тренуваннями бодай раз на тиждень. Його ім’я як і раніше мало великий авторитет у світі боксу, і він збирався, поки ноги носять, виконувати роботу, так чи інакше пов’язану із спортом.

Він зняв з транспортера свою сумку. На митному контролі його зупинили і ледь не відправили на огляд, але один з митників упізнав його.

— Здоров був, Паоло! У тебе, я гадаю, немає з собою нічого, крім боксерських рукавичок.

Паоло Роберто запевнив, що не везе ніякої контрабанди, і його пропустили до Швеції.

Він вийшов у залу для прибуваючих пасажирів і попрямував до спуску, що вів до арландського експреса, але раптом зупинився і приголомшено застиг, побачивши перед собою обличчя Лісбет Саландер, яке красувалося на перших сторінках вечірніх газет. Спершу він нічого не второпав і подумав, що все-таки це дається взнаки різниця часових поясів. Потім прочитав текст:

ПОГОНЯ ЗА ЛІСБЕТ САЛАНДЕР

Він перевів погляд на інший заголовок:

ДОСІ ЩЕ НЕБАЧЕНУ ПСИХОПАТКУ
ОГОЛОШЕНО В РОЗШУК ЗА ПОТРІЙНЕ ВБИВСТВО

Геть спантеличений, він попрямував до «Прес-бюро», купив вечірні й ранкові газети і пішов з ними у кафетерій, де почав читати, дивуючись усе більше й більше.

У свою квартиру на Белльмансґатан Мікаель Блумквіст повернувся в четвер об одинадцятій вечора, почуваючись втомленим і пригніченим. Він збирався раніше закінчити роботу і хоч трохи відіспатися за всі ці дні, але не стримався і ввімкнув ноутбук, щоб перевірити електронну пошту.