— Ти псуєш мені весь допит!
— Ти що, так збудилася від неї, що хочеш допитувати її наодинці?
Перш ніж Соня Мудіґ устигла подумати, її рука сама злетіла і заліпила Хансові Фасте ляпас. Тієї ж миті вона про це пошкодувала, але було вже пізно. Оглянувшись, вона з полегшенням переконалася, що в коридорі, дякувати Богу, нікого не було і ніхто цього не бачив.
Ханс Фасте спочатку дуже здивувався. Потім недобре посміхнувся їй в обличчя, перекинув через плече куртку і пішов геть. Соня Мудіґ уже ладна була погукати його, щоб вибачитися, але передумала і вирішила промовчати. Вона постояла хвилинку, намагаючись заспокоїтися, потім пішла до автомата, взяла два стаканчики кави і повернулася до Міріам Ву.
Якийсь час обидві мовчали. Нарешті Соня поглянула на Міріам Ву:
— Пробачте мені. Це був один з найгірших допитів, що їх проводили за всю історію поліцейського управління.
— Схоже, що з таким бравим хлопцем не просто працювати разом. Я б сказала, що він гетеросексуал, розлучений і має проблеми з жінками.
— Він пережиток темного минулого. Оце все, що я можу сказати.
— А ви — ні?
— В усякому разі, я не гомофобка.
— Добре.
— Міріам, я… і взагалі, всі ми ось уже десять днів працюємо майже цілодобово. Ми втомилися і роздратовані. Ми намагаємося розслідувати подвійне вбивство в Енскеді і таке ж саме жахливе вбивство в районі Уденплана. Ваша подружка якось пов’язана з обома місцями злочину. У нас є технічні докази, і її оголошено в розшук по всій країні. Ви ж розумієте, що ми повинні за будь-яку ціну знайти її, поки вона не заподіяла шкоди іншим людям, а можливо, й собі.
— Я знаю Лісбет Саландер… Не можу повірити, що вона когось убила.
— Не можете чи не хочете повірити? Міріам, ми нікого не оголошуємо в розшук по всій країні, якщо на те немає серйозних підстав. Можу сказати вам, що мій начальник, інспектор кримінальної поліції Бубланськи, теж не зовсім переконаний, що вона винна в цих убивствах. У нас обговорюється такий варіант, що, можливо, у неї був співучасник або що вона ще якось була втягнута в цей злочин. Але ми повинні її знайти. Ви, Міріам, думаєте, що вона невинна, але раптом ви помиляєтеся? Ви ж бо самі говорите, що мало що знаєте про Лісбет Саландер.
— Не знаю, що й думати.
— Тоді допоможіть нам з’ясувати правду.
— Я за щось заарештована?
— Ні.
— Я можу піти, коли захочу?
— З формальної точки зору — так.
— А не з формальної?
— Для нас ви залишитеся під питанням.
Міріам Ву розмірковувала над почутим:
— Гаразд. Запитуйте. Якщо питання мені не сподобаються, я не буду відповідати.
Соня Мудіґ знов увімкнула магнітофон.
Розділ 20
Міріам Ву годину розмовляла з Сонею Мудіґ. Під кінець допиту до кабінету увійшов інспектор Бубланськи, мовчки сів поряд і слухав, не кажучи й слова. Міріам Ву ввічливо з ним привіталася, але говорила й далі, звертаючись до Соні.
Під кінець Мудіґ подивилася на інспектора Бубланськи і спитала, чи немає у нього ще питань. Бубланськи заперечливо похитав головою.
— У такому разі я оголошую допит Міріам Ву закінченим. Зараз тринадцята година дев’ять хвилин.
Вона вимкнула магнітофон.
— Я чув, що були якісь непорозуміння з інспектором Фасте, — зазначив Бубланськи.
— Він не міг зосередитися, — спокійно відповіла Соня Мудіґ.
— Він дурень, — пояснила Міріам Ву.
— В інспектора Фасте багато достоїнств, але він не дуже підходяща людина для того, щоб вести допит молодої жінки, — визнав Бубланськи, дивлячись прямо в очі Міріам Ву. — Мені не слід було доручати йому це. Я прошу мені вибачити.
Міріам Ву подивилась на нього здивовано:
— Вибачення приймається. Я і з вами спочатку поводилася не надто доброзичливо.
Бубланськи тільки махнув рукою і, поглянувши на Міріам Ву, сказав:
— Можна, насамкінець я поставлю ще кілька питань? З вимкненим магнітофоном.
— Прошу!
— Що більше я чую про Лісбет Саландер, то більше дивуюся. Враження людей, котрі знають її, абсолютно не поєднуються з тим образом, що його малюють папери соціального відомства і судово-медичні документи.
— Он як?
— Не могли б ви просто відповісти мені не замислюючись?
— Гаразд.
— Психіатрична експертиза, проведена, коли Лісбет Саландер було вісімнадцять років, описує її як розумово відсталу.
— Дурниця! Лісбет, можливо, розумніша за нас обох!
— Вона не закінчила школу і не має навіть свідоцтва про те, що вміє читати і писати.